В Україні добігає кінця другий навчальний рік в умовах повномасштабного вторгнення. Про ситуацію у навчальних закладах, висновки та перспективи освітніх процесів у Южненській громаді ми поспілкувалися із заступницею міського голови, начальницею управління освіти Оленою Баранецькою.
— Пані Олено, як у нашій громаді був організований процес з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Після початку повномасштабного вторгнення багато дітей і вчителів виїхали за кордон. І тут, як не дивно, нам зіграв на руку Covid. Адже ми вже були готові до дистанційного навчання. Одразу діти були відправлення на 2 тижні на канікули. Коли вони закінчилися треба було вирішувати, як школярі будуть навчатися далі. Зрозуміло, що про очне навчання тоді ніхто не говорив, всі перейшли на дистанційну форму. Спочатку у нас було дуже багато дітей і вчителів, які виїхали за кордон або за межі громади.
Вчителі, крім роботи, приділяли багато часу волонтерській діяльності, бо у нас були організовані волонтерські центри у закладах освіти, і не тільки школах, а і заклад дошкільної освіти. Ми готували, плели сітки й одягали, у нас були й пральні, й душові — все що тільки хочеш. Я вважаю, в цьому випадку освіта стала першим допоміжним фронтом нашій армії по всій Україні. В школах збирали гуманітарну допомогу… Тому 20221-2022 навчальний рік ми завершили у стані не розуміння, що буде далі. Єдине, що ми точно розуміли — це те, що у жодній школі ми не розпочнемо очне навчання, якщо у нас не буде сховищ. Тому, за літній період ми прискорились і зробили ремонти у сховищах, де можливо це було зробити. Для того, щоб вийти на очне навчання з 1 вересня.
— Якою була ситуація у закладах дошкільної освіти?
Водночас до нас почали надходити запити від батьків, діти яких навчаються у дошкільних закладах освіти, які залишились тут. В основному це були медики, військові, пожежники, педагоги, яким не було, куди подіти своїх дітей. І нам потрібно було відкривати, хоча б частково, дошкільні навчальні заклади. Вже в травні [ред: 2022] ми починаємо роботу очної групи у дошкільному закладі №4. Спочатку це була група 10 дітей, згодом почали збільшуватись. І разом зі школами, восени, заклади дошкільної освіти почали роботу в очному форматі до обіду. За цей рік я зрозуміла, що ми були єдиною громадою в Одеському районі, у якій у кожній школі працюють очні класи. А також, ми — єдина громада, у якій працюють усі заклади дошкільної освіти, в очному форматі, із харчуванням. Разом з тим, у нас працює інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами. Також у нас працюють позашкільні заклади, і все це в очному форматі.
На сьогодні, закінчуючи 2022-2023 навчальний рік, ми бачимо, що ми всі відпрацювали в очному форматі. Так, у нас є класи дистанційні, є діти, які перешли на сімейну форму навчання, на екстернат. Але в той самий час більше 64% школярів і більше 60% дошкільників заклади освіти відвідують в очному режимі. Звичайно, рік був складний, звичайно рік був з викликами, але десь на підсвідомості, на дружніх стосунках з директорами, колективами ми знаходили виходи і працювали. Якщо на 1 вересня, в школах, у нас було 800 дітей, бажаючих навчатися очно, то на 1 січня 2023 року ми мали більше 2,5 тис. Тобто втричі збільшилась кількість бажаючих за декілька місяців. Особливо, коли почалися відключення світла, ми не могли нормально навчатися у дистанційному форматі, більше дітей почали виходити на очне навчання.
Мені в цьому випадку подобається фраза «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими». Вони намагалися зробити нам гірше, але вийшло так, що ми ще більше посилились і ще більше згуртувались. На 1 вересня 2022-2024 навчального року, я думаю, ми вийдемо ще більшою кількістю, звичайно, за винятком тих дітей і педагогів, які залишаються за кордоном.
— Зараз 1 школа навчається у 2 зміни. Чи всі школи так навчаються?
Ні, зараз у 2 зміни навчається 1-ша і 3-тя школа, тому що вони ділять приміщення і зараз, на жаль, немає іншої можливості навчатись. Якщо кількість дітей залишиться такою, як є сьогодні, то всі діти будуть навчати в одну зміну. Першочергово кількість дітей розглядаються з урахуванням сховища. Якщо сховище буде дозволяти убезпечити всіх дітей — школа буде навчатись в одну зміну.
— Чи дозволяє заплановане укриття 1-ї школи розмістити усіх дітей, які там навчаються?Сховище 1-ї школи не дозволятиме прийняти всіх дітей, які є по списку одночасно. Воно розраховане приблизно на 650 осіб, а в першій школі за списком зараз 1070. Тому, якщо вони всі вийдуть на очне навчання, то, скоріш за все, перша школа буде навчатись у 2 зміни.
— Щодо дітей, які виїхали за кордон, як організовано їхній навчальний процес?
Питання дітей, які навчаються і живуть за кордоном є дуже актуальним. Бо вони, по суті, навчаються у двох школах. У більшості країн Європи існує чітке правило: дитина, яка перебуває в країні, має ходити до школи. І це не обговорюється. Моя дитина 8 місяців була в одній з країн Європи, і ми зіткнулися з тими самими проблемами, з якими стикаються всі — це подвійне навчання. До обіду діти мають бути в школі тієї країни, в якій вони перебувають. А після обіду діти сідають і починають робити завдання в українській школі, для того, щоби нібито числитися в школі України. Я вважаю, що тут батьки мають подумати першочергово про свою дитину. І вони, звичайно, чіпляються до того, щоб у дитини було дві освіти. Але це не є правильним. І на моє тверде, переконання батьки мають або перевести дитину в українській школі на сімейну форму навчання, або взагалі тимчасово покинути українську школу і навчатись в одній школі. Тому що нічого хорошого навчання у двох школах для дитини не принесе.
На наступний рік ми будемо формувати класи, у всіх закладах освіти, із очною та дистанційною формою навчання. Ті діти, які знаходяться закордоном, будуть сформовані в один-два, скільки потрібно буде, класів і будуть працювати за своїм окремим графіком. І це може бути так, що ми будемо опитувати батьків, як їм це зручно, бо якщо вони хочуть, щоб діти навчалися дистанційно, діти мають бути присутніми на уроках. Бо у нас є випадки, коли дитина навчається в школі Англії, а мама в першу половину дня, виконує для дитини завдання в українську школу. Це не навчання, це просто самообман. Тому на 1 вересня, окремо в кожній школі, будуть сформовані класи з очним і дистанційним навчанням. Якщо в одній зі шкіл не вистачить дітей, аби набрати клас дистанційного навчання, буде запропоновано перевести дитину у іншу школу Южненської громади, щоб дитина не втрачала освітній процес. Я думаю, що в більшості, ми будемо працювати в очному режимі. Тим більш, що у нас лише 20% дітей знаходяться закордоном. Тобто приблизно з 4000 учнів біля 700 дітей закордоном. Може за літо хтось ще повернеться і приєднається до очного навчання. А решті ми будемо пропонувати дистанційну, або сімейну, або екстернатну форму.
— Діти, які йдуть до європейської школи дуже часто зараховуються на один клас менше, що їм робити, як залишити прив’язку до української школи, адже вони втрачають рік?
Дійсно, зазвичай, в країнах Європи наших дітей зараховують на клас менше, принаймі так було з моєю дитиною. Поїхавши до Німеччини вона була у 7 класі, але зарахована до 6 класу у зв’язку з тим, що вона не володіє мовою. Ми зберігали навчання у нашій школі, але це нереально.
Як я раджу батькам:
— Якщо це молодша школа і ваша дитина в країні Європи пішла до 1 класу, вам не має сенсу паралельно навчатися в українській школі. Коли дитина повернеться, вона піде у той клас, який вона закінчила там.
— Говорячи про старшу та середню школу: якщо дитина тут закінчила 6, а там навчалась у 5 і нібито вона втрачає рік. Тоді за рішенням педагогічної ради створюється невелике педагогічне коло, яке може запропонувати дитині співбесіду або різні завдання для того, щоб зрозуміти рівень дитини, може бути екстернатом зданий рік. І за бажанням батьків дитина буде зараховано до того класу, де вона вчилась раніше. З цим проблеми немає. Ми будемо першочергово думати про дитину.
— Щоб ще ви порадили батькам та дітям, які навчаються закордоном?
Мої рекомендації такі: не перевантажувати дітей і не хапатися за все. Всі діти, які повернуться з-за кордону, повернуться у наші школи. Ми будемо раді їх прийняти. Ми також зацікавлені в тому, щоб зберігався наш контингент. І ми хочемо, щоб кількість наших дітей була такою, як була до військових дій. Тому першочергово хочеться заспокоїти батьків і ще раз сказати, що всі діти, які повернуться будуть зараховані, за бажанням батьків і рішенням педагогічної ради, до тих класів, у яких вони навчалися раніше. Ніхто без освіти не залишиться. А дітей які навчаються закордоном перевантажувати не варто, бо потім на фоні того, що дитина у чужій країні, в оточенні чужих людей, ще й тягне дві школи, ми будемо мати нервових дітей, яким не просто не потрібне навчання, воно їм огидне. Тому треба думати про дітей, їхній психологічний стан. А це все: навчимо, довчимо, головне — Перемога.
— Які ваші рекомендації для тих, хто знаходиться в межах громади, але вирішили навчатися дистанційно?
Я переконана, на 98%, що 1 вересня всі діти, які є в громаді підуть на очне навчання. Тому що на сьогоднішній день, у нас абсолютно нормально створена мережа шкіл з укриттям. Тому навчання є безпечним і абсолютно можливим. У 1-й школі ми закінчуємо будівництво і будемо відкривати сховище. І думаю, що першого вересня 1 школа повернеться до своїх рідних стін.
— Як в Южненській громаді було організоване навчання для дітей із статусом внутрішньо переміщених осіб?
Взагалі у громаді більше 700 дітей зі статусом ВПО, це те, що ми бачимо за офіційними цифрами. Але навчаються у южненських школах близько 250. У Білярах в нас немає ВПО, в Сичавці — є.
— Чи отримують вони допомогу, пов’язану саме з навчальним процесом?
Так, вони, тобто їхні батьки, отримують гуманітарну допомогу від штабу. Конкретно для дітей, у нас були від UNICEF наплічники з приладдям для ВПО. І останній раз ми отримали планшети і хромбуки для дистанційного навчання, але вони будуть видаватися для користування так само, як наприклад, підручники з бібліотеки. Тобто це не буде передано дитині на постійно, а буде видаватись 1 вересня на період навчання.
— Скоро у школах відбудуться останні дзвінки. У якому форматі це відбуватиметься?
Кожна школа визначається самостійно, наша рекомендація завершити навчальний рік 26 травня. Але педагогічні ради шкіл визначають це окремо. Щодо дати, часу та форми проведення. В основному школи вже не збирають лінійок, великих заходів не роблять. В основному заходи проводять для 1-х і 11-х класів. Інші класи роблять в межах одного класу, для того, щоб не утворювати великого скупчення людей. Знову ж таки, зважаючи на безпекові ситуацію та наявність сховища.
— Що до 9 класів?
9-ті класи також на погляд школи, бо, по суті, вони не випускаються, а переходять у 10-й клас. Випускні вечори в такому самому форматі. Без великого скупчення людей, на розгляд школи, можуть бути зроблені.
— Як цього року діти складатимуть Національний мультипредметний тест?
У Южному будуть організовано 2 пункти тестування у 1-х та 3-й школі. Вони будуть приймати дітей протягом 2-х тижнів, в одну зміну. І так само, як і минулого року буде проводитись національний мультипредметний тест на компʼютерах за певний час. Діти наші зареєструвались, ми готові, зараз готується лише техніка для проведення НМТ.
— Що відбувається у випадку повітряної тривоги під час проведення тесту?
У випадку тривоги тест зупиняється і до нього можна повернутись. Якщо тривога наприкінці, як це було минулого року, деякі діти не змогли зайти заново на свій тест і залишились з тими балами, на яких зупинилися. Але вони мали можливість перескласти тест.
Бесіду вела: Дар’я Костенюк
