Біля памʼятника Захисникам Вітчизни мешканці Южненської громади попрощались із полеглим героєм, військовослужбовцем ЗСУ Артемом Андрієвичем САДОВСЬКИМ.

Вступивши до лав ЗСУ в червні 2023 року, Артем САДОВСЬКИЙ став помічником гранатометника аеромобільного батальйону в/ч А2120. Виконуючи свій службовий обовʼязок, 6 жовтня він віддав своє життя. Це сталося у районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Герою було 28 років.

Попрощатись із Артемом САДОВСЬКИМ прийшли його рідні, близькі, побратими, вчителі, посадовці, колеги та небайдужі мешканці громади.

Серед інших проводжала Артема у останю путь його класна керівниця – вчителька з української мови та літератури ліцею імені Чорновола Ксенія ВОРОЖБИТ.

«Артем був у 7 класі, коли я прийшла до школи і стала його класною керівницею,  – взяла слово Ксенія ВОРОЖБИТ, – Я памʼятаю його завжди усміхненим, таким позитивним…Він завжди був позитивною дитиною. Я не памʼятаю, щоб він з кимось конфліктував, щоб був чимось незадоволений. Хороший, світлий і усміхнений хлопчик. І я хочу його запамʼятати таким. І те, що нам сьогодні всім болить, це добре. Я думаю, ми не повинні звикати, що нам кожен рази має бути боляче. Бо, коли нам перестане боліти, ми втратимо в собі щось людське. Тьома – Герой, це безумовно. А герої завжди залишаються живими. Вони – завжди переможці».

«Так сталося, що життя вчителів постійно повʼязано з життям їх учнів. Зараз я хочу сказати, що я переживаю таке ж горе, тому що батько Артема, Андрій – людина, з якою повʼязане моє особисте життя. Він був моїм учнем, він був вчителем нашої школи. А в 2011 році він привів до нашої школи і Артема, щоб він отримав фахову освіту, він вчився у коледжі. У 2013 році Артем закінчив нашу школу і є нашим випускником. Це пʼятий випускник нашої школи, який загинув за Україну. Артем своїм життям довів, що він зробив все, щоб його родина і його Батьківщина були захищені»,— сказала Надія ГУЗИК, директорка Авторської школи Гузика.

Артема САДОВСЬКОГО поховали на Южненському кладовищі.

Під час ходи поховальної процесії мати загиблого героя була невтішна та зі сльозами промовляла: «Не мають батьки дітей хоронити».

Дякуємо усім Героям, які ціною свого життя захищають наш спокій. Дякуємо усім матерям за виховання справжніх українців.

Вічна шана і вічна памʼять усім полеглим за Україну!