Фокус завершує серію матеріалів про підготовку шкіл Южненської громади до нового навчального року матеріалом про Новобілярську гімназію.
Новий навчальний рік розпочався для учнів Новобілярської гімназії зі знайомства. 1 вересня учні закладу зустрілись із новим директором школи — Андрієм Вікторовичем САВЧЕНКОМ. Андрій САВЧЕНКО чотири роки працював на посаді вчителя інформатики у Ліцеї №1. Він розповів, що в управлінні освіти неодноразово пропонували стати новим директором Новобілярської гімназії, та хоч погодився не одразу, зрештою, як зазначає Андрій САВЧЕНКО, жага до авантюризму та нового досвіду зіграла свою роль.
Новий директор школи має дві освіти: педагогічну за спеціальністю “вчитель історії та правознавства” та інженерну за спеціальністю “еколого-економічний моніторинг”. Більшу частину робочого стажу заробив, працюючи на приватних підприємствах Києва.
“Взагалі-то, я в школу пішов викладати, коли моя дитина пішла в перший клас, це було ще в Києві. Там я пропрацював рік, а потім ми з родиною вирішили переїхати до Южного. Ми тут двічі відпочивали і вирішили залишитись. Моя донька навчається вже у 9 класі в Ліцеї №1. Вона стала своєрідною радницею директора по дозвіллю дітей. Вона добре знає, які розваги цікаві дітям, навіть трохи старшим за неї. До дозвілля я також залучаю своїх колишніх учнів, одинадцятикласників з першого Ліцею, вони самі проявили ініціативу і захотіли допомагати. Зараз ми готуємо сюрпризи до Дня вчителя”, — розповів Андрій САВЧЕНКО.
Директор школи зазначає, що наразі не до кінця розібрався із тонкощами управлінських процесів, та у цьому йому активно допомагає колишня директорка школи — Людмила ЦИГУЛЬСЬКА. Вона продовжує працювати у школі вчителькою молодших класів, з посади директорки пішла з особистих причин.
Андрій САВЧЕНКО розповів, що найбільшим болем і своїм найголовнішим завданням на посаді директора на сьогодні вважає шкільне укриття. Новобілярська гімназія — найменша у Южненській громаді, у ній разом з дитячим садком “Перлинка”, що є структурним підрозділом школи навчається більше сотні дітей. Усі вихованці навчальних закладів навчаються в очному форматі. У школі 9 класів, по одному на паралель. У найменшому — всього пʼять учнів, а найбільшому, із першачками — 15.
Та укриття для усіх дітей та педагогів немає. Сховище, яке закріплене за навчальними закладами знаходиться у Новобілярському будинку культури. Воно також використовується як спортивна зала. У ньому може розміститись до 40 людей. До того ж дійти до укриття — цілий квест: воно знаходиться на відстані 500 метрів від гімназії. Зібрати, одягти, особливо у зимовий період, й довести маленьких дітей до безпечного місця не просто, а впоратись за 10 нормативних хвилин ще складніше. Аби вийти із ситуації адміністрація запропонувала батькам підписати документи про те, що відповідальність за дітей під час повітряної тривоги несуть саме вони. Тож як починається сирена, батьки забирають дітей зі школи або дитсадку та повертають по закінчені. Вихованці закладів чекають на рідних, дотримуючись правила двох стін. Діти, які проживають у найближчих селах, Булдинці та Григорівці, йдуть до укриття.
У школі немає власного підвалу, адже там пролягають ґрунтові води, які не дозволяють його зробити. Андрій САВЧЕНКО розповів, що знайшов вихід із складної ситуації. Цим виходом стали наземні укриття. В Україні їх виготовляє харківське підприємство. Такі укриття є наземними модульними протиуламковими конструкціями. Звернувшись до фірми, директор школи дізнався, що вартість такого сховища на 150 осіб, становить близько 3,5 мільйонів гривень [ред.: що, наприклад, в 4 рази дешевше плану просторового розвитку громади, на виконання кого зараз триває тендер]. Наразі він планує запропонувати це управлінню освіти Южненської громади, адже окрім незручностей, які приносить схема, за якою живуть та навчаються новобілярської школярі і дитсадовці, вона також не є безпечною.
Окрім власного просторого укриття, у школі також немає спортивної зали. Доки дозволяють погодні умови, школярі займаються на спортивному майданчику, у більш холодні періоди — в холі закладу. Через невелику кількість учнів у фоє дітям не тісно, та це не замінить справжньої зали.
Андрій САВЧЕНКО поділився, що хоче також ввести практику уроків на свіжому повітрі, доки дозволяє погода. Показав, що альтанка, що підходить під такий вид занять є, залишається лише обладнати місця для сидіння. У школі, окрім управлінських зобовʼязань, він також викладає. Каже, що найбільший упор робить на предмет “Етика”, іронізує, що у школі є бешкетники, з якими треба приділяти трохи більше уваги вихованню та поведінці.
