Поки мер у своєму щорічному звіті розповідає про те, як у громаді все добре, а комунальні підприємства працюють у штатному режимі, реальність, як завжди, виглядає зовсім інакше.
Днями депутати соціальної комісії побували в Сичавській школі. Сказати, що побачене там шокувало, — це нічого не сказати. Якщо не знати, де знаходишся, може скластися враження, що це давно невикористовувана занедбана будівля, де навіть тварин утримувати міг би тільки нелюд.
Але, виявляється, так виглядає в Південнівській громаді (у голови якої «все добре») школа, в якій навчаються діти. Штукатурка на стінах відвалюється, стелі в тріщинах, кахель на стінах є лише місцями. Але найшокуюче — туалети. У кабінках немає дверей. Їх відокремлюють одна від одної лише бічні перегородки.
Уявити, наскільки дискомфортно перебувати в таких умовах дітям, просто страшно. І який вплив це має на їхню психіку.
Окрема історія — будинок для вчителів, який перебуває в комунальній власності та розрахований на три сім’ї, але через аварійний стан там живе лише одна — учителя музики.
Це не просто недбалість — це повна неповага до честі та гідності і дітей, і дорослих. Ні вчитися, ні викладати в таких умовах не можна. Куди дивиться начальник управління освіти міськради і за сумісництвом заступник мера Олена Баранецька — питання риторичне. Вона взагалі хоч раз була в цій школі й бачила, в яких умовах перебувають діти? Якщо ні, то що вона робить на посаді, якщо ігнорує свої прямі обов’язки? Якщо ж бачила, що там відбувається, і не вжила жодних заходів, то їй тим більше не місце в кріслі керівника освіти громади.
Про які знання, виховання і взагалі формування особистості, для яких і створені школи, може йти мова, якщо умови перебування для учнів тут гірші, ніж у притулках для безпритульних тварин?..
Членкиня соціальної комісії Оксана Воротнікова, яка побувала з колегами у школі, зазначила, що побачене там нагадало фільм жахів.
«Стан стін на сходах між першим і другим поверхом, де щодня неодноразово ходять діти, у прямому сенсі несе небезпеку їхньому здоров’ю. Частина плитки на стінах просто впала, іншу довелося зняти, тому що вона ледве трималася. Щодня працівники школи перевіряють і відбивають шматки штукатурки, щоб вона не впала і не покалічила дітей. У коридорі теж біда зі стінами: там плитка просто обвалюється й ледве тримається. Окрема історія із санвузлами у школі. Вони працюють тільки на першому поверсі, але кабінки відкриті, без дверей, і їх не вистачає на ту кількість учнів, що там навчається», — підкреслила депутатка.
Вона наголосила, що школа в такому стані вже не перший рік, а заступник міського голови — начальник управління освіти Баранецька, яка відповідає за всю освіту і весь освітній процес у громаді, знає про стан Сичавської школи, але нічого не робить.
«Вона жодного разу не підняла це питання ні на депутатських комісіях, ні на сесіях. Останніми роками вона семимильними кроками просуває реформу освіти в громаді, щоб швидше відзвітувати обласному керівництву. Але я б дуже хотіла, щоб приїхала комісія і подивилася на той занепад, у якому перебувають наші діти. А ще варто було б вивчити санітарно-гігієнічні вимоги в школах України, які регулюються Санітарним регламентом, де прописано, що туалети повинні бути на кожному поверсі, роздільними для хлопців і дівчат, а також для початкової школи — окремі, оснащені кабінками із дверцятами, що замикаються. Я вже не кажу про засоби гігієни», — наголосила Оксана Воротнікова.
Вона окремо звернулася до міського голови Володимира Новацького, який нещодавно відзвітував перед громадою про те, як усе в нас добре.
«Невже ви не знаєте про проблеми в громаді? Або усвідомлено їх приховуєте, щоб усе було добре і “в штатному режимі”? Чи ви можете тільки фотографуватися на фоні укриттів у школах міста, на які були виділені мільйони з бюджету? Як завжди, з вашого боку є відмовка, що в бюджеті немає коштів. Але мільйони на утримання муніципальної варти є, й собі на премію за високі досягнення також кошти знайшлися».
