На жаль, своє життя за Україну віддав ще один наш земляк, одесит, працівник ДП “МТП “Південний” Олександр КАЗАНДЖИ. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила прессекретарка держстивідора Тетяна Бахтіарова.
Прощання з героєм відбудеться в Одесі, у будинку офіцерів в неділю 25 червня о 10:00. Для южненців, які хочуть попрощатися з колегою та провести в останню путь українського воїна, цього дня буде організовано автобус біля ТЦ “Плаза”. Виїзд о 8:30.
Олександр із позивним “Одеса” служив командиром танка у 35-й окремій бригаді Морської піхоти. До Дня морського піхотинця Олександр КАЗАНЖИ був нагороджений Президентом України Володимиром ЗЕЛЕНСЬКИМ орденом “За мужність”. Напередодні загибелі воїн дав інтервʼю для корпоративної сторінки порту.
Про відзнаку воїн розповідав скромно та зніяковіло: “Я служу в танковому батальйоні. Перший мій бій стався, коли звільняли Херсонщину, якраз на день народження дружини. Напевно її молитви за мене почув Господь. Бо саме там я зрозумів, що означає вислів “пекло на землі”. І я в ньому знаходився. Не хочу згадувати. Але і забути ніколи не зможу”.
Воїн згадував страшні бої під Херсоном та на Донецькому напрямку. У Херсоні він віч-на-віч зустрівся із рашистським танком. Під Донецьком, поранений в очі водій танку, наосліп виводив техніку до безпечної зони, попросивши командира лишень давати команди.
Олександр КАЗАНДЖИ розповідав як у палаючому танку проривався до побратимів. Тоді його другий механік таки довів підбиту техніку до розташування ЗСУ, аби захистити своїх. Він казав, що у той момент розуміли, що можуть згоріти живцем або їх знищить ворожа артилерія.
Але, згадуючи приємні моменти, казав про радісних людей, що вибігали назустріч з українськими стягами під час звільнення населених пунктів, про чоловіка в інвалідному візку, що намагався встати від щастя, коли побачив українських воїнів.
“Я син своєї землі, на яку прийшов ворог і топче брудним чоботом. Руйнує міста, села, вбиває мирних людей – жінок, дітей, батьків, грабує, ґвалтує… Я не роблю нічого особливого, це мій обовʼязок – захищати рідних і землю. Тому, без перебільшення, готовий боротись до кінця”, – скромно розповідав справжній український воїн.
Олександр КАЗАНДЖИ був Українцем з великої літери. Українцем, який не побоявся віддати власне життя за тих, хто живе в тиші, за тих, хто не бачить щодня смерті та крові. Вдома на нього чекали дружина, чотирирічна донечка та семимісячний син.
Редакція ФОКУСУ висловлює найщиріші співчуття рідним та близьким справжнього героя України Олександра КАЗАНДЖИ.
Фото: пресслужба ДП “МТП “Південний”.
