Нещодавно у Південному презентували проєкт Комплексного плану просторового розвитку громади, водночас жителі ще могли вносити свої пропозиції, після чого документ доопрацьовуватиметься з урахуванням рішень комісії.
Втім, під час презентації плану в Нових Білярах склалась напружена ситуація. Після громадських обговорень Комплексного плану просторового розвитку Південнівської громади, що відбулися нещодавно, організація «Громада Нових Біляр» подала низку пропозицій до документа.
Активісти наполягають на зміні підходу до питання переселення мешканців і пропонують закріпити не «поетапне відселення», а повноцінну програму переселення з чіткими строками, фінансуванням та компенсаціями за майно.
Також пропонується ввести мораторій на відчуження земель у житловій зоні до завершення цієї програми.
Крім того, у зверненні йдеться про необхідність гарантувати функціонування інфраструктури селища до моменту переселення, створити інвестиційний паспорт території та обмежити промислову забудову до ухвалення остаточних рішень.
Як розповів головний архітектор Південнівської міської територіальної громади Сергій Оришака, проєкт Комплексного плану формувався протягом кількох років із залученням громадськості та врахуванням пропозицій, зібраних у період 2021–2023 років.
За його словами, наразі триває етап громадського обговорення документа, після чого він проходитиме процедури погодження та доопрацювання.
Зокрема, для Нових Біляр передбачено розвиток промислової та транспортної інфраструктури з перспективою подальшого відселення мешканців.
Для Південного — поєднання житлової, транспортної та промислової функцій, для Сичавки — розвиток переробної промисловості, житлової забудови та рекреації вздовж узбережжя лиману, а для Кошар — житловий розвиток, енергетика та використання прибережних територій.
Оришака також наголошує на важливості розробки просторового плану.
«Законодавство штовхає нас до здійснення цього плану, інакше в майбутньому ми не зможемо долучатись до різних інвестиційних проєктів. Будуть обрізані деякі адміністративні послуги, якщо до 2028 року не затвердимо план», – зазначив він.
Затвердження Комплексного плану є необхідною умовою для залучення інвестицій та зменшення корупційних ризиків у сфері містобудування.
«План по суті прибирає деякі повноваження у ради. Інвестори зможуть звертатися до нас через державні сайти. Чим менше корупційних ризиків, тим краще для бізнесу», – впевнений Оришака.
Після презентації проєкту та ознайомлення з його основними положеннями частина громадськості висловила критичні зауваження до запропонованих рішень щодо розвитку території Нових Біляр.
Ініціатор громадських слухань та активіст Олександр Налисник зазначає, що ще у генеральному плані, який був затверджений близько 10 років тому, передбачалося поетапне відселення населення, однак ці терміни вже втратили актуальність.
«Ще у 2016 році нашу територію передали стороннім особам, зареєстрованим в інших регіонах України, це була наша “золота акція”, яка гарантувала нам знесення та повне відселення», – наголосив він.
Разом із тим, Олександр визнає, що сам просторовий план розрахований на тривалу перспективу і містить як промислові, так і житлові зони. Ще більш критичну позицію висловлює активіст та житель Нових Біляр, Сергій Мазний.
Він розповідає, що найбільше занепокоєння викликає вже існуюча забудова, яка ведеться в безпосередній близькості до житлових будинків — подекуди менш ніж за 30 метрів.
Мешканці скаржаться на постійний шум, пил від важкої техніки. Через будівельні роботи порушено систему водовідведення, тому люди стикаються з підтопленням дворів та будинків. Зокрема, забудовники не дотримуються режиму тиші, що створює додатковий дискомфорт для сімей, особливо з дітьми.
У зв’язку з цим активісти вимагають врахувати ці проблеми у просторовому плані та передбачити механізми впливу на забудовників, раціональне використання територій, дотримання екологічних стандартів та прозорі умови відселення мешканців.
Серед мешканців Нових Біляр звучать тривожні оцінки ситуації навколо розвитку селища та можливого переселення.
Один із жителів розповідає, що питання забезпечення житлом і можливого переселення залишається невирішеним протягом багатьох років. За його словами, ще у 2004 році він подавав заявку на отримання житла, однак документ неодноразово втрачався, а відповіді так і не було.
Чоловік також пов’язує зміни в селищі з розвитком промисловості, який розпочався ще у 2010 році. За його словами, серед частини жителів існує занепокоєння щодо стану здоров’я та можливого впливу екологічної ситуації, хоча офіційних підтверджених висновків щодо цього немає.
Водночас інший мешканець зазначає, що його будинок розташований на околиці селища та не входить до 100-метрової зони житлової забудови. За роки проживання він повністю відремонтував житло та вклав у нього значні кошти.
Попри це, він говорить про ризик втрати будинку у разі реалізації планів розвитку території та висловлює сумніви щодо того, чи зможе отримати рівноцінне житло у випадку переселення.
Ситуація навколо Комплексного плану просторового розвитку Південнівської громади показує, що йдеться не лише про містобудівний документ, а про майбутнє конкретних людей і всієї території.
Поки влада говорить про інвестиції, розвиток і впорядкування забудови, частина мешканців Нових Білярів ставить інші питання — про умови життя, справедливість переселення та довіру до рішень, які ухвалюються.
Водночас ситуація ускладнюється тим, що багато з озвучених проблем, за словами жителів, залишаються невирішеними роками, що лише підсилює недовіру до нових обіцянок.
У підсумку Комплексний план стає не лише інструментом розвитку, а й тестом на здатність місцевої влади знайти баланс між економічними інтересами та правами громади.
