Процес затвердження плану просторового розвитку Південнівської територіальної громади може затягнутися на невизначений термін через питання встановлення меж громади, яке не вирішується з 2023 року.
Просторовий план — це «карта майбутнього» громади, що визначає правила розвитку території: зонування для житла, бізнесу, промисловості, а також розміщення інфраструктури та інженерних мереж. Відсутність плану призводить до хаотичної забудови та стагнації.
Ключові ризики відсутності цього документа — небажання інвесторів вкладати гроші через відсутність прозорих правил і гарантій, неможливість законного розпорядження землею, невідповідність мереж і доріг реальним потребам громади та втрачені гроші і неможливість ефективного планування бюджету. Без цього документа громада втрачає можливості для зростання і підвищення якості життя.
Як розповів начальник управління архітектури та містобудування міської ради Сергій Оришака, днями пройшла презентація плану, який розроблявся кілька років. Зараз іде збір пропозицій від громадськості щодо внесення доповнень. Після цього проєктувальники перевірять пропозиції на відповідність законодавчим нормам.
Якщо пропозиції відповідають нормам, їх подають на розгляд комісії, яка вирішить, які з них будуть рекомендовані до впровадження в підсумковий план. Вона розпочне детальний розгляд усіх поданих заявок одразу після завершення терміну їхнього прийому. Головою комісії буде Сергій Оришака, також уже двоє представників громадськості виявили бажання увійти до неї.
Після всіх узгоджень документ передадуть на розгляд обласної містобудівної ради, що займе близько місяця, а потім — комплексна експертиза, яка також займає мінімум місяць.
Сергій Оришака наголосив, що навіть за дотримання всіх графіків фінальне затвердження плану на сесії неможливе без офіційно встановлених меж громади. Цим питанням з 2023 року займається Фонд комунального майна, який ще у 2023 році замовив і оплатив проєкт щодо меж, однак він досі не затверджений.
Нагадаємо, розробка просторового плану супроводжувалася скандалами. Справа у тому, що виконком у грудні 2023 року вирішив розірвати договір із підрядником, коли 25% робіт уже було виконано. Мера Володимира НОВАЦЬКОГО попереджали, що цей крок тільки зашкодить місту, оскільки законних підстав для розірвання договору не було. Що пізніше і підтвердили суди різних інстанцій.
У результаті сесія міськради затвердила мирову угоду між управлінням архітектури та містобудування міськради Південного і консорціумом «Бюро землевпорядних послуг», який розробляв документ. Але час було втрачено. План мав бути готовий до 1 січня 2025 року.
Зазначимо, що план просторового розвитку — це надважливий документ, без якого громада не може розпоряджатись власною землею, залучати інвесторів і, як наслідок, розвиватися.
І тут виникає риторичне питання — чому міська влада, яка знала, що просторовий план без визначених меж громади неможливо буде затвердити, всі ці роки нічого не робила? Ще у 2023 році, коли почалося обговорення цього питання, необхідно було вживати якісь кроки — наприклад, звертатися до суду, як це визначено законом, аби зрушити процес з мертвої точки.
Для цього у мерії є юридичний відділ, котрий мав запропонувати шляхи вирішення проблеми. Натомість зараз ми маємо ситуацію, коли мільйони гривень були витрачені на розробку просторового плану, затвердження котрого наразі неможливе, і невідомо, скільки ще років піде на визначення меж громади.
Тобто через бездіяльність мера і його небажання приймати важливі рішення громада залишається без головного документа для розвитку, а отже — без перспектив щодо інвестицій та покращення умов життя.
Поточний управлінський глухий кут є прямим наслідком неефективних рішень, ухвалених у минулому командою Новацького. Ще 2023 року процес розроблення просторового плану було фактично заморожено. Тоді це рішення формально обґрунтовували рекомендаціями та невизначеністю воєнного часу, однак фактично йшлося про небажання керівництва брати на себе відповідальність за ухвалення стратегічно важливих кроків у складний період.
На окрему увагу заслуговує питання узгодження меж громади: це завдання не є новим і потребувало системної роботи міської влади протягом багатьох років. Проте повноцінне врегулювання так і не було забезпечено. Натомість сьогодні саме відсутність узгоджених меж підноситься як головний аргумент, що пояснює неможливість затвердження просторового плану. Незважаючи на те, що процес узгодження із сусідніми громадами об’єктивно складний і потребує часу, це не скасовує того факту, що робота в цьому напрямі мала бути запущена і доведена до логічного завершення значно раніше.
Зрештою, сьогоднішні виправдання влади — це лише спроба приховати реальну причину кризи: відсутність необхідної політичної волі та несвоєчасність управлінських дій на попередніх етапах.
