Останній ветеран Другої світової війни порту «Південний» Михайло Федорович ЄМЕЛЬЯНОВ пішов з життя о пʼятій годині ранку 28 січня 2024 року.

Михайло Федорович ЄМЕЛЬЯНОВ був ветераном Другої світової війни, збройних сил СРСР, Червонопрапорного Чорноморського військово-морського пароплавства, ЧМП. Працював у порту «Південний», був також поетом, письменником та музикантом.

Прощання відбулось у середу, 31 січня, у Свято-Введенському храмі. Провести Михайла Федоровича ЄМЕЛЬЯНОВА в останню путь прийшли його рідні, близькі, колеги, друзі, посадовці, а також учні Ліцею №2.

Висловити свої співчуття від імені міської влади прийшла секретарка Южненської міськради Оксана ВОРОТНІКОВА:

«Памʼять про Михайла Федоровича назавжди залишиться в серцях мешканців Южненської громади. Його знали і поважали за добрий характер, любʼязність, готовність завжди прийти на допомогу. Його поважали і ветерани, і молоде покоління, шкільна молодь, з якими він завжди охоче зустрічався і ділився своїми спогадами. Сьогодні ми прощаємося не просто з людиною, яка пройшла свій довгий життєвий шлях. Ми прощаємося з частинкою історії нашого міста. З нашою гордістю, адже це останній ветеран в нашому місті, який пройшов страшенну війну і, на жаль, на долю якого випав початок другої страшної війни. Тому щирі співчуття рідним, друзям, мешканцям нашої громади».

Восени 1943 року, у 17-річному віці Михайло Федорович ЄМЕЛЬЯНОВ встав до лав Чорноморської військового флоту, де і проходив службу до кінця Другої світової війни. За свої бойові заслуги, за мужність він отримав безліч медалей та орденів. Михайло ЄМЕЛЬЯНОВ був безпосереднім учасником визволення Миколаєва та висадки Григорівського десанту.

В Южному Михайло Федорович працював у профілакторії «Портовик». Був активним членом Южненської міської ради ветеранів. Писав матеріали для газет «Портовик» та «Новини Южного».

Михайло ЄМЕЛЬЯНОВ був останнім портовиком-ветераном. Свої співчуття висловив і голова профспілки ДП МТП «Південний» Сергій МАСЛОВ:

«Михайло Федорович був взірцем. Він був дуже талановитою людиною. Він справжній герой і дуже хочеться, щоб ми не забували те, що він зробив. Нехай через нас це перейде до наших нашадків, аби вони памʼятали цих людей. Це нація дійсних героїв, таких людей як Михайло Федорович. Я скажу чесно, Михайло Федорович трохи нас підвів. Ми домовлялись, що на його сторіччя зробимо у Южному грандіозне свято. Але, на жаль, Всевишній вирішив, що він зараз йому там потрібен».

Як сказала вчителька української мови та літератури Ліцею №2 Раїса АРТЮШЕВСЬКА, Михайло Федорович трохи підвів не лише портовиків. Минулої зустрічі у школі, які навчальний заклад щорічно влаштовує у День висадки Григорівського десанту, ветеран попрощався із дітьми зі словами «Наступного року побачимось», та, на жаль, так не склалось.

«Те, як Михайло Федорович прожив своє життя – це біла заздрість. Настільки позитивний, гостинний, доброзичливий. Не було такого випадку, щоб до нього прийшли діти вітати його, і він не пригостив чаєм, чи не читав свої вірші, чи не посадив цих дітей біля столу. Ця людина дуже легко йде у Той світ, бо я вважаю, він просто бездоганна людина. Вічна шана і Вічна памʼять»,— сказала Раїса АРТЮШЕВСЬКА.

Михайло ЄМЕЛЬЯНОВ був активним учасником ради ветеранів та її президії. Він також був найстаршим членом ради.

«Михайло Федорович писав поеми, вірші. Знаходячись у нього вдома, ми відчували, що ми у людини, яка нас приймає з душею. Він завжди був радий зустрітись із колективом. Він завжди нас збирав 23 лютого. Щороку ми зустрічались у цей день. І цього року ми знову з ним зустрінемось, але вже в іншому місці. Не в нього вдома. Ми виконаємо його побажання»,— сказав голова Южненської ради ветеранів Віктор МАРКОВСЬКИЙ.

Михайло Федорович ЄМЕЛЬЯНОВ прожив повне, довге та щасливе життя. Памʼять про нього назавжди залишиться у серцях южненців.