Щорічну декларацію про доходи подав керуючий справами виконкому Південнівської міськради Владислав Терещенко. З документа випливає, що в нього, як і в інших наближених до мера, добробут за рік покращився.
Якщо за 2024 рік Терещенко отримав трохи більше ніж 778 тис. заробітної плати, то за 2025 рік ця цифра вже перевищила 1 млн 46 тис. грн. Збільшилися в чиновника і готівкові заощадження. З 14 тис. доларів вони зросли до 25 тисяч.
Як і раніше, у Терещенка немає авто, він володіє квартирою 40 кв. м у Южному і третьою в ще одній квартирі площею 75 кв. м. у нашому місті.
Нагадаємо, що нещодавній скандал, який розгорівся в Південному після зустрічі родичів загиблих воїнів із представниками влади, стосувався безпосередньо роботи Терещенка, за яку він отримав понад мільйон за минулий рік.
В інших містах саме керуючий справами виконкому займається питаннями поховань, адже він відповідає за розгляд звернень громадян, підготовку засідань, контроль за виконанням рішень міської ради та мера. Фактично це людина, через яку проходять усі проблеми мешканців, зокрема й скарги родин загиблих військових.
Якби Терещенко сумлінно виконував свою роботу, то після 4 років повномасштабної війни не виникало б таких елементарних проблем, як сповзаючі могили, неможливість підійти до деяких із них, відсутність лавок біля поховань, щоб літні батьки могли присісти, тощо.
Саме з цим болем родини загиблих воїнів прийшли до мера та його оточення кілька місяців тому і навіть у цей момент їх не почули. А як раз Терещенко мав би гарантувати, що звернення людей не губляться в бюрократії і тоді такі зустрічі були б непотрібні. Але, судячи з того, що прозвучало у залі, відбувається рівно протилежне. Родини роками повторюють одні й ті самі вимоги.
Складається враження, що Терещенко або просто «не в курсі» проблем, або вважає за краще їх не помічати. За чотири роки війни він так і не створив елементарної системи роботи зі скаргами родин загиблих. Немає ні регулярного моніторингу проблем, ні механізму швидкого реагування. Є лише знайома українська чиновницька практика: зустрічі проводяться, розмови ведуться, а проблеми як були, так і залишаються.
Ще варто згадати, що саме Терещенко був учасником розподілу житла «своїм» людям. Ми розповідали про це: у 2023 році разом із громадянами, які понад десять років стояли в черзі на житло, на закритому засіданні виконавчого комітету квартиру від міста отримав і одесит Олександр Потапчук, який написав заяву буквально за місяць до цього.
Він був підлеглим заступника міського голови – начальника правового управління Леоніда Нейкова, який і запросив його на роботу. До слова, сам Терещенко також отримав посаду завдяки Нейкову. І коли житло дісталося «потрібному» одеситу, саме Терещенко керував сектором розподілу та реалізації житла відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету. Посилання на матеріал
Ще один приклад «результативності» роботи керуючого справами виконкому — це система вентиляції та кондиціонування в мерії. Минулого літа вона зламалася, через що робочий час чиновників скоротили, бо, мовляв, у спеку працювати неможливо. Після цього, восени, з бюджету виділили чималі кошти на капітальний ремонт системи вентиляції — понад 6 млн грн.
Зараз не будемо розмірковувати, чи на часі були такі витрати і чи не можна було обійтися, наприклад, вентиляторами. Справа в іншому: роботи досі не те що не виконані — понині навіть не знайдено підрядника. Ще у жовтні минулого року відбувся тендер на розробку проєкту і ось тільки тиждень тому в Prozorro з’явився тендер, заявки за яким приймають до 10 червня. Навіть якщо підрядник знайдеться, поки пройдуть усі процедури, буде підписано договір та проведено роботи, мине щонайменше половина літа.
Риторичне питання: чому так довго не оголошували тендер? Дуже часто це пов’язано з тим, що замовники чекають від потенційного переможця «подяки». Але, як би там не було, результат, як то кажуть, очевидний — минув майже рік від виділення грошей, а системи немає. І це ще один приклад того, що всі справи, якими мав би займатися Терещенко, просто провалюються. Окрім тих, що вигідні самій владі, як-от розподіл квартир потрібним людям.
Ще один приклад, коли справа, якою займався Терещенко, так і не отримала бажаного результату – встановлення багатофункціональної системи оповіщення у громаді. Після початку повномасштабного вторгнення було прийняте рішення, що існуюча система не відповідає всім вимогам. Тому депутати підтримали кілька років тому виділення понад 10 млн грн на нову систему оповіщення, яка б працювали у всіх населених пунктах громади та мала різні звукові сигнали в залежності від виду надзвичайної ситуації.
Але віз й нині там. На 5 році війни у громаді так і не з’явилася нова система. При тому, що посадова інструкція Терещенка досить обширна і він відповідає за різні напрямки діяльності, в реальності взагалі незрозуміло чим займається людина, на заробітну плату якої з бюджету громади витратили понад мільйон гривень. Окрім сидіння біля мера під час засідань виконкому його реальні функції (а не ті, що прописані) залишаються загадкою.
Тільки на цих яскравих прикладах ми бачимо, що замість організації роботи, налагодження діалогу й співпраці з мешканцями громади та допомоги їм у вирішенні проблем, керуючий справами виконкому обслуговує лише інтереси влади, паралельно покращуючи власне матеріальне становище. Навіщо людям такі чиновники – питання риторичне.
