На останній сесії міської ради звіт директора КП СОК «Олімп» Олександра Ануфрієва викликав більше запитань, ніж дав відповідей. Понад 10 хвилин керівник підприємства з трибуни зачитував звіт, боячись відірвати погляд від папірця, про масштабні змагання, спортивні збори та важливу соціальну місію комплексу. Проте за цими гучними словами ховається суха і невтішна реальність: вже 5 рік «Олімп» продовжує щорічно витягувати з міського бюджету близько 50 мільйонів гривень.

Для депутатів і мешканців громади головне питання полягає не в кількості проведених заходів, а в їхній конкретній фінансовій ефективності. Але саме про це влада дуже не хотіла нам розповідати. Мер Володимир Новацьким, як міг, намагався переконати депутатів залишити Ануфрієва у спокої і запевняв, що звіту заступника управління з питань спорту про загальний стан справ буде достатньо. Виникає питання – меру самому не цікаво, що та як в “Олімпі”, чи він і так знає, і не хоче зайвої уваги до цього питання? 

Порушена обіцянка: чому навантаження на бюджет не зменшується?

П’ять років тому, коли спортивно-оздоровчий комплекс, побудований ОПЗ, передали на баланс громади, виділення 50 млн грн було виправданим кроком. Це дозволило зберегти унікальний соціальний об’єкт, робочі місця та дати людям можливість проходити там реабілітацію та займатися спортом. 

Проте передбачалося, що «Олімп» поступово буде зменшуватиме потребу в бюджетних дотаціях. Натомість обсяг бюджетних коштів залишається константою. На 2027 рік на його утримання передбачено аж 45,4 млн грн. За перше півріччя цього року підприємство отримало вже 16,7 млн грн бюджетних коштів, а заробило майже 5,9 млн.

На запитання, як зростає дохід підприємства з року в рік, Ануфрієв відповісти не зміг. Він запевнив, що це точно відбувається, але наскільки — треба дивитися цифри. Тобто керівник підприємства, який мав підготуватися до звіту на сесії, навіть не спромігся в телефоні записати собі кілька рядків із роками та сумами. Виникає питання: він просто неспроможний цього зробити чи дуже не хотілося оголошувати цифри?

Ще більш безпорадним директор «Олімпу» виявився тоді, коли депутати попросили пояснити, який розрахунковий документ надається клієнтам під час відвідування релакс-центру. Декілька спроб та уточнень від депутатів знадобилося для того, аби Ануфрієв зрозумів, що мова йде про чеки, які мають отримувати люди, сплачуючи за будь-які послуги.

Схема «Олімп — Елада»: як гроші заробляються, але не повертаються громаді

Чому ж нам так не хочуть докладно розповідати про цифри та чому при високому завантаженні та постійних заходах «Олімп» продовжує щороку отримувати з бюджету майже 50 млн? Відповідь криється у внутрішній системі перерозподілу доходів.

У релакс-центрі, басейнах та готелі «Елада», який є комерційним підприємством активно проводяться платні групові заняття, масажі, концерти та випускні, та за словами деяких відвідувачів, чеки при оплаті за ці послуги, видають не завжди. Окрім того, там розміщують спортсменів під час заходів та зборів тощо. З міського бюджету фінансується зарплатний фонд та утримання самого «Олімпу», а тим часом керівництво набирає додатковий штат — юридичні відділи, економістів, прибиральниць та прачок для обслуговування готелю «Елада».

Гроші, які «Олімп» заробляє, замість повернення до бюджету або купівлі спортивного інвентарю та обладнання, спрямовуються на обслуговування готелю «Елада». Останній є комерційним об’єктом, тарифи на послуги якого виконком навіть не затверджував. Там кошти збираються “в режимі ручного управління”, а витрати на комунальні послуги покривають платники податків. Якщо згадати, що заступник директора спорткомплексу Сергій Назаренко одночасно очолює бюджетну комісію міськради, то виходить, що він де-факто сам собі виділяє кошти. Схема безпрограшна.

Перекошені пріоритети: «Олімп» проти критичної інфраструктури

У той час, коли «Олімп» кожного року отримує майже 50 млн з бюджету, у громаді через брак коштів через повномасштабну війну та додаткове навантаження на бюджет страждають інші критично важливі галузі. Закриваються дитячі садки, щоб оптимізувати витрати, бракує коштів на ремонти шкіл та облаштування повноцінних бомбосховищ, де діти могли б продовжувати безперервне навчання під час тривог, а не просто без діла пів дня сидіти у підвалі. 

Більше того, місто не знайшло коштів у бюджеті, щоб підтримати фінансово місцевий водоканал та замінити аварійні труби, через що увесь тягар втрат переклали на мешканців і підняли тариф на воду майже до 100 грн за куб. А от якби “Олімп”, як планувалося з самого початку, поступово зменшував свої апетити щодо бюджетної кормушки, то тариф на воду міг би бути на настільки великим. 

Окрім того у громаді скорочуються соціальні програми, знімаються одноразові виплати для демобілізованих військовослужбовців, бракує ресурсів на підтримку ВПО та підготовку альтернативних джерел води чи енергії до складної зими. Влада економить на всьому, лише для того, щоб місто продовжувало безконтрольно виділяти по 50 мільйонів гривень на «Олімп». 

Чіткі розрахунки замість порожніх слів

Соціальний об’єкт та реабілітація військових повинні фінансуватися за чітким і прозорим алгоритмом. Замість абстрактних гасел, має бути порахована точна кількість військових у громаді, які потребують відновлення, та вартість конкретного пакета послуг (тренажерний зал, басейн, фахівець). Ці кошти бюджет повинен адресно виділяти підприємству.

Усі зароблені від комерції кошти мають проходити через касові апарати. Директор не має права на власний розсуд розподіляти прибуток — першочергово кошти повинні повертатися в бюджет для покриття витрат або спрямовуватися на реальний розвиток інфраструктури за погодженням із міською радою. Тоді ні у депутатів, ні у мешканців не виникатиме питань до роботи “Олімпу”.

Поки що ж нам розказують про десятки проведених заходів, кількість тренувань, пільговиків, працівників, витрати на зарплати та комунальні послуги. Але для людини, яка сплачує податки, все це зводиться до банального питання: скільки грошей із міського бюджету ми щороку вкладаємо в «Олімп» і наскільки ефективно вони використовуються? Звіт показує рух коштів, але не показує головного — чому ця система роками вимагає настільки серйозного бюджетного фінансування і де пролягає межа між необхідною соціальною підтримкою та постійним утриманням підприємства за рахунок громади.

КП повинно звітувати не лише кількістю заходів, якими можна заповнити кілька сторінок тексті. Воно повинно відповідати за результат і за його вартість. Адже 16,7 млн грн з бюджету лише за перше півріччя — це не абстрактна цифра в бухгалтерському документі. Це гроші мешканців громади, які могли піти на покращення їхнього життя. І ці люди мають повне право знати: чому ми продовжуємо платити з року в рік ту саму суму і не бачимо зрозумілої стратегії, як поступово зменшити навантаження на бюджет? Поки такої відповіді немає, будь-який звіт про успіхи «Олімпу» залишається насамперед переліком того, на що витратили гроші, а не доказом того, що витратили їх ефективно.

Виходить зручна для керівництва система: витрати можна пояснити соціальною місією, успіхи — кількістю заходів, а необхідність чергових мільйонів — самим фактом існування підприємства. Але це вже не стратегія управління. Це управління за принципом «гроші дадуть — будемо якось працювати». 

Бюджет громади, особливо під час війни, — це не безлімітна «годівниця». При цьому звіт директора “Олімпу” і те, що у ньому наразі відбувається, свідчить про повний хаос у фінансовій дисципліні, нерозуміння процесів, відсутність стратегії розвитку та тіньовий готівковий обіг. Коли люди змушені платити 100 грн за куб води, діти не можуть нормально навчатися під час тривог, а демобілізовані військовослужбовці отримати виплати, – це все виглядає особливо цинічно та аморально.