Спроби політиків заробити електоральні бали за рахунок найвразливіших верств населення вже давно стали класикою передвиборчого популізму. Однак історія з роздачею «пакетів малюка» від депутата Південнівської міської ради Володимира Сівака виглядає не просто банальним піаром, а відверто цинічною акцією, що викликає цілу низку неприємних запитань.

У своїх рекламних проспектах депутат активно використовує гучні гасла: «Розвиваємо громаду», «Створюємо краще завтра», «Підтримуємо сім’ї», «Дбаємо про дітей». Але як саме пара банок дитячого харчування сприяє «розвитку громади» — Сівак, мабуть, воліє не замислюватися. Адже головне — озвучити яскраві гасла й сподіватися, що люди в них повірять.
Насправді сама ідея роздати мешканцям громади дитяче харчування — непогана. Нехай навіть це робиться гучно й явно з бажанням пропіаритися. Якби не фрази, з якими депутат це робить. «Створюємо краще завтра»! Серйозно? Як кілька банок дитячого харчування допоможуть побудувати краще завтра? «Турбота сьогодні — здорове завтра» — ще одна яскрава й пафосна фраза, позбавлена сенсу. Або Сівак збирається протягом кількох років забезпечувати ВСІХ дітей громади здоровим харчуванням на регулярній основі, щоб можна було говорити про їхнє «здорове завтра».
Може, депутату ніхто не розповів, що одного набору якісного харчування (хоча, наскільки якісними будуть подарунки, нам ще тільки належить побачити), недостатньо, щоб гарантувати дітям «здорове завтра». Те саме стосується «розвитку громади». Шкода, що людина, яка отримала юридичну освіту і вже шість років обіймає крісло депутата міської ради Південного, не в курсі, що таке розвиток громади. Що це не банки з їжею, а системна робота: будівництво та ремонт дитячих садків, створення безпечних ігрових майданчиків, розвиток дитячої медицини та пільгові програми на рівні місцевого бюджету.
Які з цих питань вирішив або хоча б порушив депутат за всі ці роки? Питання риторичне. Адже за час свого депутатства Володимир Сівак не відзначився підтримкою чи просуванням жодної реальної, значущої ініціативи для дітей та сімей громади. Тому називати разову акцію з роздачі наборів «створенням кращого завтра» — це не просто перебільшення, а явна невідповідність гасел реальним справам.
Якщо депутат так переймається долею дітей та молодого покоління, то чому він жодного разу не відвідав шкільне укриття разом з дітьми та не відчув на собі якість проведених там багатомільйонних робіт? А після цього жодного разу не порушив питання, яке турбує майже всіх батьків громади? Також він не підняв питання про самокати, які збивають дітей, не допоміг жодній спортивній громадській організації. Хоча б не підняв питання на сесії щодо ремонту приміщення “Рубіну”, де діти займаються спортом.
Не менше запитань викликає «механіка» отримання цієї допомоги. Щоб претендувати на пакет, людям пропонують перейти з Instagram за посиланням у щойно створений Telegram-канал депутата.
Виникає логічне запитання: чи вся ця благодійність — лише інструмент для розкрутки нової персональної соцмережі та штучного збільшення аудиторії? Але це ще півсправи.
З Telegram-каналу користувача перенаправляють на Google-форму, де потрібно вказати особисту інформацію: ім’я та прізвище, персональні та контактні дані, кількість дітей у сім’ї, соціальну категорію громадян та дати згоду на обробку персональних даних.
При цьому в анкеті не вказано, хто саме і з якою метою збирає ці дані. На якій підставі та як надалі використовуватиметься ця інформація? Де гарантії безпеки та дотримання закону про захист персональних даних? Збір відомостей про соціальні категорії та дітей без чітко сформульованої юридичної мети виглядає як формування бази потенційних виборців для майбутніх політтехнологій.
Іронія ситуації полягає у тому, що людина з дипломом юриста, яка, за задумом, має стояти на сторожі законів і прав громадян, особисто запускає механізм сумнівного збору персональних даних без зазначення оператора, цілей та правових підстав. Мабуть, на лекціях з цивільного права прогули були регулярними, зате основи мережевого маркетингу та збору електоральних баз засвоєні на «відмінно».
У результаті ми бачимо, що за гучними й пафосними гаслами ховається класичний політичний бартер: людям — кілька ложок дитячого харчування, депутату — готова база виборців і нові підписники у Telegram. Технології явно запозичені у старої гвардії, що купувала пенсіонерів гречкою, але з невеликим апгрейдом.
Довіра до таких «народних обранців» наближається до нуля, а осад від дешевого політичного піару залишається надовго.