У День Незалежності України Южненська громада не вивішує прапорів, не відзначає свято. 24 серпня оголошено днем жалоби. Сьогодні южненці провели в останню путь двох Героїв.
Артем Олександрович СЕВАСТЄЄВ став на захист нашої держави 17 травня 2023 року. Він був гранатометником відділення морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини А0216. 16 серпня чоловік загинув, отримавши смертельні поранення під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, Покровського району Донецької області.
Віктор Андрійовичем НЕПРИЦЬКИЙ доєднався до лав ЗСУ 13 січня 2023 року. Був заступником командира бойової машини, навідником-оператором першого десантно-штурмового відділення десантно-штурмової роти військової частини А4635. Віктор НЕПРИЦЬКИЙ віддав своє життя за Батьківщину 17 серпня 2023 року. Загинув під час бойового зіткнення із супротивником внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Попрощатись із воїнами прийшли рідні та близькі загиблих, посадовці та інші мешканці громади.
“Сьогодні День Незалежності. Майже вся Україна відзначає, у тій чи іншій мірі, це свято. А у нас в місті траур. Всі підіймають прапори, а ми приспускаємо… Всі заплановані на сьогодні заходи були скасовані, тому що сьогодні дійсно дуже трагічний день для нашої громади. Ми втратили вже 28 героїв, 28 жителів, військових нашого міста і нашої громади. Повірте, це дуже і дуже важко. Але я розумію, що без втрат перемоги не буде, але ж не до такої міри! Треба скоріше вигнати рашистів у свою “барлогу”, з нашої території. А ми чекатимемо на повернення наших солдат, наших синів додому. Вічна пам’ять нашим героям! Слава Україні!”,— сказав міський голова Володимир НОВАЦЬКИЙ.
Педагогиня Ліцею №2 Раїса АРТЮШЕВСЬКА також взяла прощальне слово. Вона процитувала українську поетесу Ліну КОСТЕНКО:
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
дорогою до Києва з Лубен!
“Сьогодні сьомий учень нашого Ліцею йде у засвіти. Першим пішов Віктор КАНДАЛЮК, герой АТО. Він пішов від нас у 2017 році. І 2022-2023 рік знову почав свій кривавий відлік. Це наші КОСТЕНКО Артем, ПОТУШАНСЬКИЙ Артем, ПОМЕРАНЦЕВ Артур, ЧЕПУРА Артур, КРАВЧЕНКО Віктор… І зараз наш НЕПРИЦЬКИЙ Віктор. Кожного дня давайте будемо згадувати ці імена, нагадувати, щоб це була не просто фраза, що вони поклали життя за нашу незалежність. Хай це буде поіменна фраза. Всіх наших дітей ми памʼятаємо і будемо памʼятати. Вічна шана і найщиріша подяка за наше мирне життя, за яке вони поклали свої життя”.
Друзі Віктора Андрійовичем НЕПРИЦЬКОГО розповіли, що чоловік був справжньою душею компанії, був майстром на всі руки. За життя він займався укладанням плитки, працював у порту Південний.
“Віктор пішов в армію за покликанням. Він справді вірив у нашу перемогу. В армії він дуже старався, навчався, знаходився на передовій. Він був найвеселіший у компанії, з ним багато гарних спогадів повʼязано: свята, дні народження, застілля… Віктор дуже старався заробити грошей для родини, за кордон їздив працювати. Він був дуже гарною людиною”,— поділилися Сергій, Євген та Святослав, друзі загиблого Віктора НЕПРИЦЬКОГО.
Все частіше на прощання із воїнами приходять жителі громади, які особисто не знайомі із загиблими, але розділяють цей спільний для українців біль.
“Це найменше, що ми можемо зробити для цих хлопчиків — це прийти і підтримати їхніх рідних, провести в останню путь. Це повага до їх життєвого вибору, до їх подвигу. Я їх не знаю, але в кожного з нас є той, хто воює і ми його знаємо, ми за нього молимося та сподіваємось, що його це омине…”,— розповіла, вчителька Ліцею імені Чорновола Оксана ВОРОЖБИТ.
Вічна СЛАВА Героям!
