Новий навчальний рік почався, але учні ліцею №4 у Південному щодня потрапляють в удручаючу реальність: облуплені фасади, порвана огорожа та занедбана територія.

Будівля школи давно потребує ремонту. Штукатурка на стінах та цоколі відшаровується пластами, оголюючи старий бетон і цеглу, а фарба повністю втратила вигляд. На подвір’ї не краще: металева сітка-рабиця порвана й провисає до землі, а вкритий іржею метал з гострими краями створює пряму загрозу для безпеки дітей.
Спортивний майданчик виглядає занедбаним — фарба на огорожі вицвіла, а крізь покриття пробивається трава. Окрема небезпека — комунікації та елементи благоустрою біля школи. Розподільча телефонна шафа стоїть без захисних дверцят, оголюючи відкриті клеми та іржаві деталі.
Водостік накритий ненадійною іржавою решіткою, присипаною камінням і будівельним сміттям, яка може провалитися під ногою людини. Виникає закономірне питання: невже таким має бути простір, де щодня перебувають діти? Мова йде не просто про естетику. Пошкоджені конструкції, зношена огорожа та відкриті комунікації — це пряма зона відповідальності комунальних служб. Чекати, поки дрібні проблеми переростуть у серйозні НП, не можна.
Безпечна школа — це не лише відремонтовані класи всередині, а й безпечне, доглянуте подвір’я. Ліцей №4 у Південному — черговий приклад того, що за гучними словами про турботу про дітей мають стояти реальні дії міської влади.





