Південнівська громада стала одним із переможців грантової програми DECIDE, спрямованої на розвиток академічних ліцеїв. З 45 громад-переможців по всій Україні 1 мільйон гривень отримає й Південне. Ці кошти спрямують на Ліцей №4 імені В. Чорновола — єдиний академічний ліцей у громаді. За умовами програми, гроші можна витратити на оновлення лабораторій, навчальних кабінетів, закупівлю сучасного обладнання, облаштування пансіонів або організацію підвезення учнів.

Ця новина виглядає як позитивний крок для місцевої освіти, однак на тлі грантових перспектив у місті розгорається гостре соціальне невдоволення. Мешканців цікавить головне питання: як влада та керівництво шкіл зможуть ефективно й прозоро розпорядитися мільйоном, якщо в громаді на п’ятому році війни досі не вирішені базові проблеми безпеки для дітей?

Основний шквал критики стосується шкільних укриттів, на будівництво та модернізацію яких уже було витрачено десятки мільйонів гривень. Тільки на укриття в Ліцеї №2 виділялося майже 50 млн грн, а укриття в Ліцеї №1 обійшлося бюджету майже в 40 млн.

І де ж результати? Батьки учнів регулярно скаржаться на нестерпні умови в укриттях. Головна скарга — проблеми з вентиляцією: дітям просто немає чим дихати, коли тривоги тривають довго і сидіти в підвалах доводиться довше, ніж 10–15 хвилин. А з огляду на кількість і тривалість тривог останнім часом, це відбувається регулярно. Причому ця проблема не нова, скарги саме на вентиляцію тривають уже не перший рік, але керівництво міста в особі профільного заступника мера Олени Баранецької наполегливо їх ігнорує.

Уся її участь у процесі забезпечення безпеки та комфорту учнів зводиться до фотосесій на тлі відремонтованих укриттів. А такі дрібниці, як-от комфортно там дітям чи ні, — її не хвилюють. Багато старшокласників воліють навіть не спускатися в укриття під час тривог, щоб не задихнутися. Про яку безпеку тоді взагалі йдеться? На цьому тлі такі дрібниці, як відсутність елементарного вільного доступу до питної води в деяких укриттях, — навіть обговорювати не варто.

Нещодавно в соцмережах взагалі з’явилися скарги на те, що в 1-й школі ситуація доходить до абсурду: під час повітряної тривоги вахтер зачиняє вхідні двері й спускається до укриття. Учні та вчителі, яких застала тривога дорогою до школи, опиняються на вулиці перед зачиненими дверима й не можуть потрапити до укриття.

При цьому в чатах батькам радять «сидіти вдома», абсолютно ігноруючи ризики для дітей, які вже перебували в дорозі (зокрема, із сусідніх сіл — Кошар, Коблевого, Білярів).

Крім того, у громаді відсутній чіткий алгоритм дій під час тривалих нічних тривог. У деяких закладах доходить до дивних крайнощів: наприклад, у Ліцеї №3 учнів початкових класів відправляють навчатися до підвалу, а старшокласників переводять на онлайн-навчання, що викликає логічне запитання батьків щодо справедливості та доцільності такого поділу.

Усі ці скарги залишаються поза увагою Баранецької. Вона навіть не обтяжує себе банальною чиновницькою реакцією на кшталт коментаря: «Усе бачимо, перевіримо, виправимо тощо». Від такої «роботи», звісно, легше не стає, але в інших містах чиновники хоча б намагаються створити видимість, що їм не байдуже до безпеки та благополуччя дітей. У Південному заступниця мера себе так не обтяжує.

Більше того, батьки школярів звернулися до управління освіти міської ради, а саме — до Олени Баранецької, з колективним листом, у якому перелічили всі недоліки та незадовільні умови перебування дітей у сховищах під час тривог. Але, як завжди, замість нормальної, змістовної відповіді вони отримали шаблонну відписку. Чиновники навіть не визнали за потрібне сказати батькам, що вони хоча б планують усунути перелічені недоліки.

У підсумку виходить, що десятки мільйонів з бюджету витрачено, навчатися нормально при цьому діти не можуть, а чиновники продовжують отримувати свої чималі надбавки та премії за «продуктивне управління», навіть не намагаючись імітувати хоч якусь роботу.