Мешканці Південного ще не встигли оговтатися від шоку, пов’язаного з підвищенням вартості води майже до 96 грн за кубометр, як сталася нова несподіванка — аналогічна спроба в сусідній Одесі не вдалася.

Одеський виконком не проголосував за підвищення тарифу до 83 грн за кубометр, проти 35 грн, які мешканці міста платять зараз. Нагадаємо, що після того, як функції регулювання тарифів водоканалів були передані органам місцевого самоврядування, кожна громада отримала право самостійно визначати вартість кубометра води.

У Південному цим правом скористалися оперативно: ціни підняли, пославшись на подорожчання електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та реагентів. Однак за гучними формулюваннями про «економічну обґрунтованість» ховається важлива деталь — відсутність належного аудиту. Місцевий водоканал не надав детальної структури витрат. Немає звіту про ефективність: втрати води в застарілих мережах та управлінські витрати КП перекладаються на кінцевого споживача.

Головна причина обурення містян криється не стільки в цифрах у платіжках, скільки в повній відсутності прозорості: рішення ухвалюються владою та водоканалом без ґрунтовного аудиту підприємства, відкритих перевірок калькуляції та зрозумілих роз’яснень для населення. Містяни отримують лише остаточне рішення комісії, а не публічний аналіз ситуації.

Порівняння з обласним центром виглядає особливо показовим. Незважаючи на те, що Одеса знаходиться в тій самій географічній та економічній зоні, використовує аналогічну енергетичну інфраструктуру та стикається з тими самими викликами. Там тариф утримується на рівні 35,16 грн за куб. Різниця між Південним та Одесою становить майже 75%. Навіть з урахуванням обговорень можливого перегляду цін в Одесі, міська адміністрація та водоканал змушені враховувати соціальне навантаження та публічно обґрунтовувати кожен крок. У Південному ж тариф підняли «тихо» і не зважаючи на платоспроможність людей.

Зазначимо, що в Одесі голова МВА заявив перед голосуванням з цього питання, що тариф має бути економічно обґрунтованим і відповідати вимогам законодавства. Але його перегляд неможливий без наведення порядку в інших принципових питаннях.

«Люди повинні розуміти, за що вони платять. А місто має використовувати всі законні механізми, щоб захистити їхні інтереси», — зазначив тоді Сергій Лисак.

Аналогічним чином міг і мав вчинити мер Південного Володимир Новацький. Спочатку вимагати детального звіту про діяльність комунального підприємства, докладного обґрунтування тарифу, а головне — пояснення для мешканців громади, чому тариф має бути підвищений на якусь певну суму, оскільки розлогі фрази про подорожчання матеріалів та інфляцію нікого не влаштовують. Люди чудово відчувають цю інфляцію у своїх гаманцях, коли цінники в магазинах змінюються мало не щодня, витрати зростають, а доходи — ні.

Формування тарифів «на око» та без повноцінного фінансово-господарського аудиту водоканалу створює небезпечний прецедент. Адже значна складова тарифу може формуватися за рахунок втрат води у застарілих та несправних мережах. І через відсутність належного аудиту та звіту перед громадою неможливо зрозуміти який обсяг води витрачається в нікуди, через те, що мережі давно не оновлювалися.

️В результаті залишається загадкою, яку частину цих втрат влада перекладає на мешканців. Адже оновлення мереж задля зниження втрат – обов’язок саме влади, якщо вона його не виконує, а просто заявляє – у нас великі витрати, тому люди мають платити більше – це пряме перекладання відповідальності. Підвищення вартості послуг має бути останнім кроком — після того, як комунальне підприємство доведе, що проведено роботи зі скорочення втрат води в мережах, оптимізовано адміністративні витрати, проведено відкриту перевірку всіх складових собівартості.

Поки ж мешканці Південного змушені платити за воду більше, ніж в Одесі, Чернігові, Тернополі, Полтаві та багатьох інших містах, не маючи при цьому відповіді на просте запитання: за що конкретно вони переплачують щомісяця?