Южненська громада попрощалася із воїном Збройних сил України Олексієм Вікторовичем МАЛЬЧЕНКОМ. Герой 1988 року народження загинув 22 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новотягинка, Херсонської області. Прощальна літургія за загиблим пройшла біля пам’ятника Захисникам Вітчизни на площі Перемоги. Попрощатися з Олексієм прийшли його рідні, друзі, колеги, побратими, представники міської ради. 

Олексій МАЛЬЧЕНКО приєднався до лав ЗСУ 25 березня 2022 року. Служив водієм-електриком другого стрілецького взводу військової частини А4437. У мирному житті Олексій працював на ДП “МТП “Південний”. 

“Сьогодні дійсно трагічний день для нашої громади, нашого міста. Ми прощаємось з Олексієм, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Він не ховався від військкомату, від повісток, він взяв зброю в руки й пішов захищати нас, захищати Україну від рашистської навали”, – сказав Володимир НОВАЦЬКИЙ у прощальному слові.

Підтримати рідних та попрощатись із колегою прийшли й працівники ДП “МТП “Південний”, разом з якими пліч-о-пліч Олексій працював з 2010 року. 

“На нашому підприємстві понад 390 працівників зараз знаходяться в лавах Збройних Сил України. Сьогодні ми прощаємось з нашим працівником, він працював водієм завантажувача. Він завжди приходив на роботу, чесно працював і отримував свою заробітну плату. І ніколи не думав, що колись настане час і він піде захищати нас з вами і нашу Державу. Це одинадцята втрата для підприємства. І ніхто не знає, скільки ще ми будемо тут стояти, зі сльозами на очах, і думати, коли це все закінчиться…”, – розповів голова профспілкового комітету ДП “МТП “Південний” Сергій МАСЛОВ.

Представники підприємства своєю чергою, пообіцяли допомагати родині загиблого героя. 

“Ми були майже друзями з Олексієм, ми знайомі дуже давно, я знаю його сімʼю, як він ріс. Він чудовий хлопець, чудовий, чуйний. З роботи з порту біг на другу роботу обовʼязково ввечері. Він не знав що таке цигарки, не знав, що таке алкоголь. Але знав, що таке додому принести печиво та пів буханки хліба. Де зʼявлявся наш Льошка, там завжди були сміх і радість. Свою родину він завжди вів уперед. Місяць тому в нього була відпустка десять днів. Всі ці десять днів він провів зі своєю донечкою Настею. Він завжди казав “Я не можу без своїх дівчаток, навіть на хвилиночку не можу”. А коли йшов на роботу, завжди за маму свою хвилювався”, – зі сльозами на очах доповнюють одна одну знайома Олексія та вчителька його доньки Оксана Старостенко і Ганна Дмитрівна.

Вічна пам’ять і слава Захиснику Олексію МАЛЬЧЕНКУ…