(признаючий вину та самокритичний варіант, якого, на жаль, ми ніколи не почуємо в реальності).
Це уявне звернення, складене редакцією “Фокус” на основі аналізу відео-інтерв’ю Андрія Горівенка (начальника КП «Екосервіс») про боротьбу з ожеледицею. На жаль, реальне відео від 28 січня виглядає зовсім інакше.
Звернення начальника КП «Екосервіс» до мешканців громади
Дорогі мешканці Південного та всієї громади! Сьогодні я не буду вам розповідати, як все добре, як моє підприємство працює у штатному режимі і ми долаємо наслідки негоди. Сьогодні я хочу сказати те, що давно мав би сказати відкрито.
Я в черговий раз не впорався.
Ми не були готові до зими. І справа не в погоді. Ожеледиця — не несподіванка і не форс-мажор. Вона буває щороку. Але системи підготовки у нас немає. В інтерв’ю я говорив: «6–7 тонн… потім 8 тонн». Потім з’явилися «кучки», потім ще «три кучки — 10 тонн, шосьє абстрактно». Початок робіт — спочатку «рано вранці», потім «не з самого ранку», а в підсумку — «десь о 9 чи 10». Цифри не сходяться не тому, що я хвилююся. А тому, що немає точного обліку, плану і системи — це хаос, замаскований словами.
Запаси — недостатні, проактивності немає, тільки «Зараз розробляємо заходи для закупівлі». Ми реагуємо тоді, коли люди вже падають. Мої працівники падають разом із ними. Це не боротьба з ожеледицею. Це її імітація. Я мав би давно розділити місто на чіткі зони відповідальності. Мав би налагодити координацію з ОСББ. Мав би працювати на випередження. Натомість я розповідав про «приватні території» і перекладав відповідальність. Бо це зручно. Коли відповідальні всі — не відповідає ніхто.
Про населені пункти громади в інтерв’ю я не згадав — ви знаєте чому. Там повний хаос. Чому я постійно дивився вбік в інтерв’ю — бо було дуже соромно. Бо я сам розумів, яку нісу нісенітницю. Бо сказати по суті — нічого. І замість визнати провал я обрав класичний набір: загальні слова, плаваючі формулювання і надію, що «якось пронесе». Я розумію, що ви втомилися від такої “роботи”, де плутають цифри, реагують постфактум і імітують дії. Я розумію що правда проста і неприємна: ми не підготувалися до зими належним чином; у нас немає стабільних запасів реагентів; ми реагуємо запізно, а не превентивно; організація роботи провалена. І за це мені соромно.
Я розумію як має бути: чіткий поділ міста на зони, на публічній карті. Координація з ОСББ через спільний чат. Не «кучки» і не 10 тонн. А мінімум 100 тонн піска на сезон з коригуванням за прогнозами за 1–2 тижні. Моніторинг погоди (дощ, туман, мороз). Превентивне посипання за 6–12 годин до ожеледиці. Публічний дашборд з реальними даними — де і коли посипано. Я розумію що моя відповідальність — не в інтерв’ю і не в словах. Моя відповідальність — у безпечних вулицях. І якщо я не здатен це забезпечити, громада має повне право ставити питання про мою спроможність керувати підприємством.
Дякую, що терпите. Дякую, що пишете в чатах. Дякую, що любите громаду навіть тоді, коли керівництво її підводить. З повагою і глибокою провиною, Андрій Горівенко начальник КП «Екосервіс»
А тепер — реальність
Перед тим, як перейти до реальності, відзначимо, що багато працівників КП «Екосервіс» старалися в непростих погодних умовах. Вони робили, що могли, але система та керівництво не забезпечили їх ефективними ресурсами та планом. Для наочності: 10 тонн песка — це приблизно як одна вантажівка ЗІЛ.
У реальному інтерв’ю мешканці почули інше. Розмиті формулювання, плутані цифри, «десь», «якось» і надію, що скоро потепліє. Замість чіткого плану — пояснення. Замість відповідальності — загальні слова. Саме тому це інтерв’ю стало не заспокійливим, а тривожним сигналом. Бо проблема не в ожеледиці. Проблема — в управлінні. Ожеледиця зійде. Але питання залишиться: чи готова комунальна система працювати не «якось», а так, як має бути.
Поки що мешканці відповідають самі — у чатах, відео та повідомленнях про слизькі дороги й відсутність допомоги. І ця розмова з громадою сьогодні звучить чесніше, ніж будь-яке офіційне включення на камеру.
Пишіть нам у чат: надсилайте відео, історії про ожеледицю, відсутність допомоги. Разом досягнемо змін!
