Правова вибірковість — річ неймовірно зручна. Особливо в руках чиновника чи депутата місцевої ради, який звик жонглювати нормами антикорупційного законодавства зі спритністю ілюзіоніста. Наочним прикладом такої «гнучкої моралі» у Південному став депутат міської ради та директор місцевого комунального підприємства «Южводоканал» Віталій Розмеріца.

На нещодавньому засіданні депутатської комісії з питань ЖКГ ми побачили справжнє шоу з боку депутата Розмеріци. Мешканка міста Галина Максименко звернулася до директора КП «Южводоканал» і голови постійної депутатської комісії з питань ЖКГ з вимогою переглянути тариф на воду, який з 1 липня підвищили до 95,7 грн за куб.
Але Розмеріца обрав бути присутнім на депутатській комісії як директор КП «Южводоканал», а не як голова комісія, яка повинна була розглянути це питання. Ця маніпуляція призвела до того, що у комісії не вистачило голосів для проведення засідання, розгляду та прийняття рішення по цьому питанню. Тому що депутат Розмеріца раптом проявив дивовижну «правову свідомість» і заявив про наявність у нього конфлікту інтересів. Адже він і керівник КП, що розраховує тарифи, і депутат, який має за них голосувати.
Але ж Розмеріца свідомо забув, що потрапив у міську раду завдяки людям, які обрали його для вирішення їхніх питань та проблем. У результаті цієї забудькуватості питання, яке хвилює мешканців громади, виявилося заблокованим, засідання не відбулося, а розгляд найважливішої для всього міста теми — відкладено на невизначений термін.
Здавалося б, варто захопитися таким суворим дотриманням Закону України «Про запобігання корупції». Якби не один нюанс: принциповість Віталія Розмеріци має яскраво виражений вибірковий характер. Вона вмикається саме в той момент, коли потрібно уникнути відповідальності за непопулярні рішення або загальмувати незручну для водоканалу тему.
Згадаймо інше, не менш резонансне голосування в стінах Південнівської міськради, коли вирішувалося питання про підвищення зарплат і виплату премій керівникам комунальних підприємств. Тоді у пана Розмеріци також був абсолютний, класичний конфлікт інтересів, за який він навіть отримав адмінпротокол про корупцію. Тоді він навіть заявив прямо у сесійній залі у прямому ефірі, що усвідомлює порушення законодавства про корупцію, але все одно голосує за зарплату директорів КП.
Голос було благополучно віддано, рішення про підвищення окладів — тріумфально ухвалено. Виходить, що коли йдеться про гроші для себе, конфлікт інтересів перетворюється на формальність, на яку можна закрити очі.
У результаті виходить, що Розмеріца, який завдяки голосам людей потрапив у міську раду, обміняв їхню довіру на посаду керівника комунального підприємства для себе. Така поведінка — не просто політичне лицемірство. Це відвертий демарш проти мешканців Південного, які платять за воду зі своєї кишені, поки керівництво міста грає в юридичну еквілібристику. Якщо закон працює лише в один бік — він перестає бути законом і стає зручною ширмою для прикриття власної некомпетентності та особистих інтересів.
І коли чиновники, які мають мандати довіри від людей, а окрім Розмеріци, це також директор “Олімпу” Олександр Ануфрієв та директор КП “Екосервіс” Андрій Горівенко воліють вибірково дотримуватися закону, мешканці міста мають повне право запитати: чиї саме інтереси вони насправді захищають?