Жителі Південного нещодавно опинилися перед фактом: вартість водопостачання та водовідведення в місті злетіла майже до 96 гривень за кубометр. Це рішення викликало шквал обурення, адже людям просто видали кінцеву цифру, позбавивши їх будь-якого розуміння того, з чого насправді складається новий тариф.

Головна претензія у тому, що ані міська рада на чолі з мером Володимиром Новацьким, ані місцевий водоканал не надали публічного звіту про фінансово-господарську діяльність підприємства. Влада обмежилася стандартними формулюваннями про «економічну обґрунтованість», зростання цін на електроенергію, реагенти та паливо.
Проте чиновники «забули» прозвітувати про головне: яка частка в новому тарифі припадає на реальні витрати, а яка — на управлінську недбалість, роздуті штати та діряві мережі, через які вода кубометрами йде в землю? Коли комунальні мережі не оновлюються роками, а водоканал просто списує збитки на споживачів — це не боротьба за виживання підприємства, а пряме перекладання відповідальності владо на плечі людей.
Окремим і чи не найгострішим пластом цієї проблеми, про який воліють мовчати у міській раді Південного, є ситуація з бізнесом у місті. У той час як пересічні мешканці рахують кожну краплю і віддають останні копійки за космічним тарифом, у Південному є місця, зокрема й на пляжах, які колись були передані своїм людям й де взагалі незрозуміло, як ведеться облік води. Саме такі місця споживають тисячі кубометрів води щодня, однак суттєва частина цих закладів або взагалі не має офіційних лічильників, або рахує воду за якимись «символічними» нормами чи «договірними» цифрами, які аж ніяк не відповідають реальним обсягам.
Виникає логічне запитання: куди списують різницю між фактично поданою у мережу водою та тією, за яку офіційно заплатили бізнесмени? Відповідь очевидна. Усі ці велетенські необліковані обсяги водоканал легким рухом руки списує на «технологічні втрати в мережах». А далі — за вже відпрацьованою схемою: ці комерційні втрати просто закладаються у загальний тариф і перекладаються на плечі звичайних жителів Південного.
Замість того, щоб провести жорсткі інспекції, виявити та перекрити незаконні врізки, перевірити кожен заклад та зобов’язати встановити сучасні лічильники й контролювати їх щомісяця, влада Південного пішла найпростішим і найцинічнішим шляхом. Замість наведення порядку з комерційними боржниками та «тіньовим» споживанням, мерія просто підняла цінник для населення. Додамо, що у сусідній Одесі, де водоканал також хотів підняти тариф майже до 100 грн за кубометр, після втручання місцевої влади, яка заявила, що спочатку потрібен глибокий аудит та аналіз вказаної суми, процес поставили на паузу. Більше того влада заявила, що підняття до 65 грн за кубометр буде більш ніж достатньо.
І це при тому, що платоспроможність мешканців Одеси та їхні доходи явно не менші ніж у Південному. Але там влада не прийняла навіть без розмов тариф, запропонований водоканалом. Зате у Південному мер навіть не замислився над необхідністю проведення незалежного аудиту, оптимізації витрат КП, латання мереж та жорсткого обліку кожного комерційного об’єкта. Мешканцям просто без зайвих розмов та пояснень озвучили новий тариф, хоча в такій ситуації, цифри в платіжках виглядають не як «економічна потреба», а як легалізоване здирництво.