У Південному автобус № 1 вже давно вважається одним із ключових маршрутів, який з’єднує важливі точки міста. Але з переходом на літній розклад ситуація для пасажирів стала ще гіршою. Замість зручного та доступного громадського транспорту ми отримали фактично символічне курсування — лише три рейси на день: о 07:30, 12:30 та 19:30.
Лише тричі на день — це транспорт чи лотерея?
У більшості міст України громадський транспорт курсує з інтервалом у 15–30 хвилин, іноді навіть частіше у години пік. Але у Південному автобус № 1 тепер з’являється на маршруті всього тричі.
Ранковий рейс о 07:30 — для тих, хто встиг вийти з дому вчасно. Пропустив? Чекай наступного о 12:30. А якщо і цей рейс не підходить — доведеться чекати аж до 19:30. Це не просто незручно — це підриває мобільність міста. Ті, літні люди які мають дачу або живуть на МІЗІ, не маючи власного транспорту, просто стають заручниками жорсткого розкладу.
Між ранковим та обіднім рейсом — п’ять годин очікування. Між обіднім і вечірнім — ще гірше — сім годин. Для містян, яким треба швидко з’їздити у справах і повернутися, це справжній виклик. Не встиг — чекай наступної “подачі” автобуса або плати таксисту, ціни якого зовсім не по кишені багатьом.
Чи це економія чи байдужість?
Офіційні пояснення щодо такого розкладу можуть бути різні: економія пального, зменшення пасажиропотоку влітку тощо. Але насправді постраждалими залишаються ті, хто щодня користується автобусом № 1. Коли транспорт їздить лише тричі на день, це вже не громадський транспорт у повному розумінні, а мінімальна формальність, аби маршрут вважався діючим.
