Ми продовжуємо цикл матеріалів про мешканців громади, які, попри війну, відкривають і розвивають власну справу, щодня адаптуючись до нових викликів та підтримуючи життя міста.
Героїня цього матеріалу — Віскаліна Ольга, власниця магазину товарів для тварин «Зообум» на вул. Тараса Шевченка, яка вже п’ять років розвиває власну справу, незважаючи на пандемію, війну та всі пов’язані з цим труднощі. Ми зустрілися з нею, щоб дізнатися про її шлях.
Ольга розповідає, що давно планувала відкрити свій магазин і зробила це під час карантину, у період COVID-19.
«Взагалі відкриватися навіть у карантин не було страшно — це була мрія всього мого життя, і я знала, що вона збудеться. Тим паче у Південному в цьому районі не вистачало зоомагазину, їх не так багато у нашому місті, тож рішення було своєчасним», — каже вона.
Ольга вважає, що зараз складний час для всіх бізнесів в Україні, але треба продовжувати жити й працювати, незважаючи ні на що. За її словами, стало важче: ціни зростають, логістика практично повністю зламалася, деякі позиції вимиваються з асортименту, клієнтам також важко через підвищення цін.
Після початку повномасштабного вторгнення виникли великі труднощі через страх і розгубленість людей, що спочатку дуже ускладнювало роботу.
«У перші місяці війни був великий дефіцит. Коли все почалося, у всіх була паніка, ми скуповували все, що було, незважаючи на те, потрібно воно нам чи ні», — згадує Ольга. – Проте ми трималися завдяки своїм клієнтам, які завжди підтримували та чекали постачання товару. Люди приходили і дякували за наш магазин, за те, що ми працюємо… Тому що ми практично єдині в цьому районі робили великі постачання — тоді був дуже великий дефіцит. Ми їздили в Одесу і привозили сюди».
Підприємиця розповідає, що генератора поки що немає — усе працює на акумуляторах. Каса, апарат, ваги та освітлення тримаються на них. Поки цього достатньо. Опалення немає, але є вода. А от у попередньому приміщенні на Іваново, 24, були великі проблеми.
«Там був насос у туалеті, але під час відключення світла нас просто повністю затоплювало. Ми не могли ні користуватися ним, ні навіть помити руки. Через це й перейшли сюди, – каже дівчина. – Переїзд виявився непростим. Переїжджали зі своїми речами та товаром прямо під “шахедами”, під вибухи. Була паніка, але це треба було зробити — і ми зробили. Було трохи важко та страшно, ми намагалися берегти себе».
У новому приміщенні одразу подумали про безпеку і одразу укріпили вікна, щоб, якщо що, не було уламків. Війна відчутно змінила і кількість клієнтів. Ольга розповідає, що приблизно 30% виїхали, також багатьох мобілізували. Водночас із самого початку повномасштабного вторгнення магазин допомагав військовим: передавали корми та необхідні товари для тварин на фронт.
«Так, звісно підтримуємо військових. Якщо є потреба — допомагаємо. До нас звертаються, питають про корм, засоби від кліщів, бліх. Чим можемо — допомагаємо», — говорить власниця та додає, що турбота про тварин має велике значення і для самих військових:
«Для них будь-яка тварина — це щось живе, що допомагає переключитися у складні моменти, трохи заспокоїтись. Вони бережуть і свою психіку, і цих тварин».
У магазині є свій улюбленець — кіт Сімба, якого привезли волонтери.
“У нас з’явилися миші, тож ми взяли кота. Мишу зловили, але, чесно кажучи, кіт іноді шкодить більше, — жартує Ольга. – Сімба став справжнім членом колективу. Цому чотири роки. Дуже характерний, але клієнти його люблять і вже всі знають. Навіть допомагає — ходить із нами на Нову пошту, “приймає товар”.
На початку повномасштабного вторгнення були думки закрити бізнес. Ольга розповідає, що тоді працювала лише по 4–5 годин на день — потрібно було поєднувати роботу, сім’ю та інші обставини.
«Але люди приходили й дякували навіть за те, що ми відкриті хоча б кілька годин. Просили не закриватися, не виїжджати. Саме підтримка клієнтів нас і втримала, — каже вона. – Зараз як і всім — важко. Бувають такі ночі, що не хочеться вставати, але ти все одно йдеш на роботу. Бо знаєш: прийдуть люди, їм потрібен корм. Коту чи собаці не поясниш, що магазин зачинений — вони хочуть їсти».
У місті, за її словами, працює близько п’яти зоомагазинів — значно менше, ніж, наприклад, в Одесі. Водночас конкуренцію вона сприймає спокійно: «Я вважаю, що це не конкуренти, а швидше колеги».
У майбутнє дівчина дивиться з надією та позитивом.
«Після кожної чорної смуги обов’язково буде біла. Ми дуже чекаємо перемоги й віримо, що тоді все налагодиться. Так, новини бувають страшні, але ми живемо біля моря, дихаємо свіжим повітрям, у нас гарне, затишне місто. Думаю, все буде добре — і ми будемо розвиватися», – впевнена Ольга.
