Біля памʼятнику Захисникам Вітчизни южненці провели в останню путь полеглого воїна Сергія Володимировича ДМИТРІЄВА.
Сергій Володимирович ДМИТРІЄВ – справжній Герой. Був навідником – оператором 1-го розвідувального відділення / взводу розвідки спеціального призначення, старшим солдатом підрозділу АЗОВ в/ч А3057 Національної Гвардії України. Військовослужбовець отримав осколкові поранення, несумісні з життям, під час танкового обстрілів біля населеного пункту Кремінна Сєвєродонецького району, Луганської області.
ДМИТРІЄВ був учасником Антитерористичної операції з 2019 року. Минулого року його було нагороджено за мужність і героїзм, вірність українському народові та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України, нагрудним знаком «Ветерані війни» за особливі заслуги перед Батьківщиною та Подякою Міністерства оборони України за підписом Міністра оборони Олексія Резнікова.
Ранок у Южному розпочався з негоди, та під час поминальної літургії небо розійшлось. Наче знак.
Попрощатись із Сергієм ДМИТРІЄВИМ прийшли рідні, друзі, вчителі, посадовці, мешканці Южненської громади.
Взяв прощальне слово побратим Сергія ДМИТРІЄВА.
«За дорученням командування 12-ої бригади Нацгвардії «Азов» , особисто підполковника Дениса ПРОКОПЕНКА, я висловлюю щирі співчуття та щиру подяку, подяку за те, що виховали такого сина, такого воїна, який з перших днів небезпеки, за довго до повномасштабного вторгнення встав на захист Батьківщини. Захищаючи Україну на сході, Сергій захищав і своє рідне місто, і своїх друзів, свою родину. Він прожив не дуже довге життя, але можна прожити 90 і 120 років, але не зробити того, що зробив Сергій. Друг «Чорноморець», а такий був його позивний в «Азові», був вправним вояком, таких як він – тисячі і їх боїться наш ворог. Саме завдяки йому і тисячам інших ворог не просувається далі. Саме завдяки героїзму таких відчайдушних вояків, таких сміливців, наші міста на півдні, заході, в центрі країни, місто Южне, Одеса, Київ зараз в безпеці від вторгнення»,— сказав побратим.
Згадати Сергія прийшла і його класна керівниця Валентина ОРЛОВА.
«19 років, як Сергій закінчив школу. Зараз я його памʼятаю і бачу перед очима як високого, стрункого, з легкою посмішкою на вустах. Сергій був впевненою у собі людиною, харизматичним, міг знайти спільну мову з будь-ким. І інколи нам здається, що наші діти дещо легковажні. Але ця війна показала, які вони насправді: мужні, відчайдушні, ті, ким пишаються. Він був тим воїном, яким пишається вся країна. Вони захищають нас, і ми вдячні всім, хто нам захищає. Вони найкращі воїни».
Сергія ДМИТРІЄВА поховали на Южненському кладовищі.
Дякуємо за захист! Вічна памʼять герою!
