Ситуація навколо комунального підприємства «Мунварта» у Південному вже не перший рік залишає бажати кращого. Ефективність роботи КП та доцільність витрачання на нього з бюджету десятків мільйонів гривень викликають безліч запитань у мешканців громади.
Після того як опозиційні депутати порушили питання про необхідність реформування підприємства, мер міста Володимир Новацький публічно заявив і на сесії міськради, і під час інтерв’ю, про намір винести на розгляд питання про ліквідацію КП «Мунварта».
“Ми дали доручення, щоб у першому кварталі 2026 року розглянули питання щодо ліквідації даної структури. Будемо вивчати, будемо збирати депутатів, будемо збирати наших фахівців, робити висновки, порахуємо, чи нам це вигідно, ліквідувати, а потім шукати кошти в бюджеті і наймати структури, які будуть виконувати ті функції, які зараз виконує “Муніципальна варта”. Я б хотів, щоб ми це питання детально вивчили”, – заявив наприкінці грудня минулого року Новацький.
Однак за три місяці, що минули з того моменту, влада не провела жодного публічного обговорення цього питання. Не проводилися відкриті робочі зустрічі чи засідання профільних комісій, на яких розглядалося б, як зробити цей процес максимально ефективним. Адже спочатку питання полягало не просто в ліквідації, а в реформуванні — у тому, щоб інспекторів, які дійсно виконують потрібну для громади роботу, перевести до інших підприємств та частину до управління правового захисту, в якому, як приклад є інспектор з паркування. А скоротити витрати на адмінперсонал, оренду приміщення, комунальні витрати тощо. Нагадаємо що “Мунварта” займає приміщення площею понад 100 кв. м, яке раніше належало дитячому шаховому клубу, з яким не продовжили договір оренди, а передали приміщення “Мунварті”.
Але за три місяці влада не розробила нічого:
– не запропоновано, які структури візьмуть на себе функції «Мунварти»;
– не представлено стратегії перерозподілу завдань;
– не озвучено, скільки бюджет зможе заощадити внаслідок реформи.
І тут виникає питання: чому жодних кроків у цьому напрямку не було зроблено? Відповідь лежить на поверхні. На нещодавній сесії міської ради питання про ліквідацію «Мунварти» дійсно винесли на розгляд, але жоден депутат із більшості Новацького не проголосував за нього.
І хоча у своєму нещодавньому звіті мер наполегливо намагався переконати громадськість, що він не має жодного впливу на депутатів та рішення, які вони ухвалюють, це звучить, м’яко кажучи, неправдоподібно. Справа в тому, що більшість із них обіймають посади керівників комунальних підприємств, тобто є прямими підлеглими Новацького. Тому заява мера про відсутність впливу на них звучить, м’яко кажучи, дуже неправдоподібно.
Тому коли «мерський пул» не підтримує рішення, яке запропонував сам керівник громади, виникає ще одне питання: кому це вигідно? І тут відповідь також лежить на поверхні — самому Новацькому.
Партія розіграна майже ідеально: мер, прислухавшись до опозиції та громадськості, виносить питання на сесію, а «непідконтрольні» депутати провалюють голосування. У результаті мер — хороший, усе зробив, як обіцяв, а в тому, що не вдалося реалізувати задумане, винна міська рада.
Складається враження, що така ситуація дуже зручна для влади. Вона дозволяє зберегти комунальне підприємство та його фінансування без реальних змін, водночас демонструючи нібито готовність до проведення реформ.
Але якщо проаналізувати дії, які передували винесенню питання на сесію, стає зрозуміло, що ніхто не планував нічого реформувати. В іншому випадку були б обговорення, робочі групи та інші дії, спрямовані на створення альтернативи «Мунварті».
Якщо підсумувати пасивність влади в цьому питанні та реальну підконтрольність більшості депутатів у міській раді меру, стає очевидним, що він насправді не зацікавлений у ліквідації КП, яке в місті давно вже прозвали його «особистою охороною» і куди можна спрямовувати мільйони з бюджету.
У подібних ситуаціях ключове значення має саме прозорість рішень і послідовність дій. Коли між публічними заявами та реальними кроками виникає розрив, це неминуче впливає на рівень довіри до влади.
Ситуація навколо «Мунварти» демонструє типову проблему для Південного: невідповідність заяв влади практичним діям, від яких багато мешканців громади вже давно втомилися. Володимир Новацький діє по застарілій методичці – багато обіцяє, будує повітряні замки, але за довгі роки керування містом, а потім і громадою, ми так і не побачили обіцяного ним “Монако”, про яке він так яскраво та з ентузіазмом розповідав людям. Стратегія балачок вже давно не працює – люди бачать, що їм обіцяли і що насправді за всі роки зроблено.
