Ніколи такого не було, а ось знову! Вихідні в нашому місті видалися бадьорими — мало того, що окупанти не давали розслабитися, так ще й раптом у суботу ввечері місто залишилося без води та світла. І це якраз у ті дні, коли багато хто хоче приготувати їжу на тиждень, прибрати в квартирі та встигнути зробити безліч інших справ, для яких і електрика, і вода вкрай необхідні.
Але все буває, справа, як то кажуть, життєва, особливо у країні, що воює. Ми переживали й не таке, тому приводів для паніки немає, особливо якщо знати хоча б приблизні терміни повернення цих благ цивілізації. Але ось тут, як завжди, нам не пощастило, бо міська влада, мабуть, не була в курсі проблем, адже за весь час, поки не було світла й води, на офіційних ресурсах мерії з цього приводу не з’явилося жодного рядка.
В інших громадах, де керівництву не байдуже до мешканців, коли трапляється щось подібне, на сайті та в соцмережах мерії одразу з’являються повідомлення про причини відключень і хоча б приблизні терміни відновлення. У Південному — нічого. Половину неділі люди провели без води й до вечора сиділи без світла, а головне — у повній невідомості та нерозумінні того, що взагалі відбувається.
Це абсолютно неприйнятно, особливо в наших реаліях. Люди мають право розуміти, що сталося й як довго триватиме те, що відбувається. Для цього в місті й існує влада, яка зобов’язана з’ясувати цю інформацію у профільних відомствах, якщо відключення пов’язані з їхньою діяльністю, і донести її до громади. Але у випадку з Південним влада ніколи не виконує своїх обов’язків, а робить вигляд, що це її не стосується, або просто не в курсі. Аналогічні ситуації вже неодноразово траплялися й із відключеннями води, і під час блекаутів тривалий час було взагалі незрозуміло, що відбувається в місті: ні адрес пунктів незламності, ні пояснень, де взяти гаряче харчування — нічого.
Мер мовчав, коли його заступника затримали на хабарі, ні слова не сказав, коли пішов у відпустку — хто залишився замість нього і до кого звертатися — теж було незрозуміло. Після прильотів влада також довго не реагує, нічого людям не пояснюючи. На кожному кроці — повний провал у комунікації. Те саме зараз відбувається навколо закриття ясел-садочка «Казка». Ніхто не пояснює батькам дітей та працівникам закладу, чому закривають саме їх, що робити далі. Тотальне мовчання та ігнорування людей.
І це при тому, що в мерії більш ніж достатньо каналів комунікації — офіційний сайт, сторінка у Facebook, Telegram. Але який сенс, якщо тоді, коли людей дійсно потрібно інформувати про важливі для них речі, ці ресурси мовчать? Інша справа, коли потрібно пропіарити Новацького й повідомити всім про його щотижневе звернення (користі від якого теж немає), про те, що мер кудись сходив або що він збирається проводити Кубок міського голови. Інформація про це одразу ж розлітається. По суті, пріоритети нашої влади очевидні, і, на жаль, турбота про людей до них не входить.
У століття інформаційних технологій, коли так легко підтримувати нормальну й відкриту комунікацію з громадою, наше керівництво навіть не приховує, наскільки йому це нецікаво. Адже просто поінформувати людей про те, що сталося, — набагато простіше, ніж вирішити якусь реальну проблему. Тому якщо Новацький та його підлеглі не здатні навіть на такі елементарні речі, то очікувати від них чогось більш суттєвого, на жаль, теж не доводиться.
