«Володарі вітру»: у галереї Південного відкрили виставку, де мистецтво зустрічається з історією мореплавства

Експозиція, що триватиме до 1 серпня, знайомить відвідувачів із красою морської стихії, історією світового флоту та майстерністю людей, які роками відтворюють кораблі у найдрібніших деталях.

Центральне місце в ній займають 33 судномоделі. Серед них — вітрильники XVIII–XIX століть, броненосці, сучасні військові й цивільні судна, моделі в пляшках, діорами та історичні реконструкції. Кожна робота є результатом багатомісячної, а іноді й багаторічної праці. Доповнюють експозицію морські пейзажі та художні роботи Петра Нагуляка, Володимира Молчанова, Геннадія Пясецького, Яни Крачун, Тетяни Маркіної, Лариси Годунової, Олександра Куркчі та інших митців.

Окрему частину експозиції складають фотографії Віктора Красюка. У своїх роботах автор показує море в різних його проявах: величні вітрильники, риболовецькі судна, портове життя та нічні морські пейзажі.

Особливу увагу привертають судномоделі Валерія Харета — моделіста, який професійно займається цією справою вже десять років. На виставці представлені чотири його роботи, серед яких французький фрегат «Венера» 1782 року, Броненосець «Імператор Олександр 2», шхуни «Топаз», Франція 1825 та «Аксель Торсен», Швеція. За словами майстра, шлях до професійного судномоделізму розпочався ще в дитинстві.

«Спочатку робив кораблі так, як умів. Потім поступово знаходив креслення, навчався, спілкувався з іншими моделістами. Коли приєднався до федерації судномоделістів, почав серйозніше вивчати технології та історію кораблебудування», — розповідає Валерій Харет.

Робота над однією моделлю може тривати роками. Деякі кораблі Валерій Харет створював цілих шість років, а на деякі витрачалося всього декілька місяців.

«Ми не прагнемо зробити просто гарну картинку. Хочеться, щоб корабель виглядав природньо, ніби справжній. Саме тому додаємо екіпаж, сліди експлуатації та безліч дрібних деталей», — зазначає він.

Окремий розділ виставки присвячений діорамам. Тут можна побачити моделі кораблів у реалістичному морському середовищі, де хвилі створені з епоксидної смоли. Не менш цікавою є реконструкція одеської шаланди — традиційного рибальського човна, який свого часу був добре відомий на чорноморському узбережжі.

Саме історична достовірність є одним із головних критеріїв оцінювання моделей на змаганнях. Судномоделісти не лише створюють кораблі, а й повинні підтвердити кожну деталь документами, кресленнями або архівними матеріалами.

«Якщо не можеш довести, що саме так виглядав корабель, це вже вважається фантазією. На змаганнях оцінюють не лише якість виконання, а й історичну точність», — пояснює майстер.

На виставці також представлені роботи судномоделістів Андрія Болсуна, Лариси Румянцевої, Валерія Мірошника, Сергія Постикіна, Олександра Громадського, мініатюри кораблів Євгена Мельника та інших майстрів. Разом вони демонструють розвиток світового кораблебудування — від дерев’яних вітрильників до сучасних військових і цивільних суден. На думку Валерія Харета, мистецтво сьогодні має особливе значення.

«Під час війни людині особливо потрібне відчуття сенсу життя. Коли поруч є щось красиве — картини, книги, творчість чи моделі кораблів, це допомагає не втрачати зв’язок із тим, заради чого варто жити», — говорить він.