Чергове звернення мера, з якого громада не дізналася майже нічого корисного, наштовхнуло на думку, що не дивлячись на наявність офіційного сайту, соцмереж та публікацію документів та рішень присутність влади Південного в інформаційному просторі залишається малопомітною для широкої аудиторії.

У воєнний час, коли швидкість і доступність інформації критично важливі, така модель комунікації викликає запитання. Інформаційна присутність влади сьогодні — це не лише формальна публікація рішень, а й зрозуміла, системна комунікація з мешканцями через доступні онлайн канали. У цьому матеріалі проаналізуємо, як саме влада Південного представлена в інфопросторі: які інструменти використовує, що і як часто публікує, а також які ризики та прогалини видно з відкритих джерел.
Формальна відкритість без живої комунікації
Основним офіційним каналом комунікації залишається сайт Південнівської міської територіальної громади. На сторінках порталу згідно з законом України публікуються рішення міської ради, розпорядження виконавчого комітету, оголошення та нормативні документи, доступні електронні сервіси тощо. Тобто сайт надає базову інформацію і можливість подати звернення чи петицію. Загалом контент сайту має в більшості формально-документальний характер.
Більшість матеріалів являють собою юридичну фіксацію рішень, а не пояснення їхнього впливу на повсякденне життя громади. Новини часто подаються у вигляді протокольних повідомлень без контексту, інфографіки чи відповідей на типові запитання мешканців. Така модель комунікації обмежує доступність інформації для широкої аудиторії, зокрема для тих, хто не має часу аналізувати офіційні документи. Окрім того, помітно, що новини додаються з певним запізненням. Вкладка “Важливо” має інформувати мешканців про основну ключову подію у громаді на теперішній час, проте зазвичай на цьому місці публікується звернення міського голови, яке до того ж не завжди є актуальним.
Телебачення як основний канал комунікації
У Південному працює телебачення громади “Міг”, яке попри перейменування громади та обов’язковий перехід на державну мову представниками медіа досі має російськомовний логотип зі старою назвою міста. Саме на ресурсах телебачення публікуються звернення міського голови та основні новини самоврядування. Цікаво, що телебачення громади є комунальним некомерційним підприємством і фінансується коштом міського бюджету, тобто юридично залежить від місцевої влади. Цей інформаційний ресурс громади фактично поєднує функції місцевого мовника та офіційного каналу комунікації влади. Тож у місті фактично немає альтернативного майданчика для незалежного, незаангажованого інформування громади, що створює ризик інформаційного впливу в потрібному для місцевої влади напрямку.
Соціальні мережі: присутність є, комунікації немає
У Південному офіційні сторінки влади та пов’язаних комунальних ресурсів у соцмережах функціонують, однак їхня роль здебільшого зводиться до дублювання повідомлень з офіційного сайту. Публікації мають інформативно-звітний характер: повідомлення про заходи, візити посадовців, рішення ради або офіційні оголошення. У XXI столітті ми живемо у швидкому інформаційному світі, де активність у соціальних мережах та оперативність реагування на кризові ситуації залишаються ключовими критеріями оцінки інформаційної політики влади, особливо в кризові періоди. Показовим є приклад початку повномасштабного вторгнення, коли Президент України вперше звернувся до громадян не через офіційний сайт, а через власний Telegram-канал.
Що стосується Південного, то офіційна сторінка міського голови Володимира НОВАЦЬКОГО у соціальній мережі Facebook формально існує, однак фактично не виконує комунікаційної функції. Останній пост на сторінці був зроблений 7 грудня 2020 року. Це свідчить про те, що акаунт був активним тільки під час проведення місцевих виборів. Після завершення виборчої кампанії та повторного обрання на посаду міського голови регулярне ведення сторінки припинилося. Така практика вказує на сприйняття соціальних мереж не як інструменту постійної комунікації з громадою, а радше як тимчасового майданчика у період виборів. У результаті мешканці міста позбавлені прямого, оперативного та персоналізованого каналу зв’язку з очільником громади.
Для порівняння офіційна сторінка міського голови Чорноморська Василя Гуляєва у Facebook оновлюється регулярно. Окрім того, він має Телеграм-канал, де публікується інформація про його безпосередню діяльність, а також оперативні повідомлення, зокрема щодо повітряних тривог та безпекової ситуації в місті. Таким чином, приклад Чорноморська демонструє іншу модель комунікації між міською владою та громадою — більш відкриту, оперативну та персоналізовану, а мешканці Південного, навпаки, не мають можливості отримувати новини безпосередньо з першоджерела, що особливо важливо в умовах воєнного стану. На цьому тлі інформаційна присутність міського голови Південного виглядає обмеженою, а відсутність регулярної комунікації в соцмережах знижує рівень зворотного зв’язку між владою і мешканцями міста.
Загалом інформаційна політика міської влади Південного залишається зосередженою на формальному інформуванні через контрольовані канали, діяльність яких фінансується коштом платників податків, тобто самих містян. У період війни, коли бюджетні кошти могли б бути спрямовані на підтримку оборони, соціального захисту або критичної інфраструктури, місцеве самоврядування піклується про підконтрольний контент. Водночас сучасні інструменти комунікації – ведення соцмереж і прямі етери міського голови могли б бути максимально оперативними й живими.