Уже третій рік ми чуємо про те, яких проблем зазнає міський бюджет через повномасштабне вторгнення і, як грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше. Мер міста Володимир НОВАЦЬКИЙ постійно розповідає про те, що потрібно заощаджувати кошти, але водночас дозволяє собі ухвалювати рішення, які в такий непростий час позбавляють місто 25 млн гривень.
І все через те, що «управлінець» не хоче брати на себе зайву відповідальність, а в його «команді професіоналів» відсутні грамотні фахівці.
В результаті ми досі відчуваємо наслідки рішень, ухвалених мером ще наприкінці 2023 року. Тоді Одеський припортовий завод, який мав фінансові труднощі, і співробітники якого довгий час сиділи без заробітної плати, звернувся по допомогу до міста. Підприємство попросило виділити 25 млн гривень, щоб зменшити заборгованість перед трудовим колективом.
Пропонувалося укладення тристороннього договору між містом, ОПЗ і Фондом державного майна, згідно з яким виділені кошти через рік Фонд повернув би до бюджету Південного. Але Володимир НОВАЦЬКИЙ злякався юридичних труднощів, які могли виникнути під час вирішення цього питання, і відмовився виділяти гроші безпосередньо заводу. Натомість 25 млн гривень передали обласній адміністрації, яка своєю чергою направила їх підприємству.
Усе б нічого, але за такою схемою до міського бюджету ці гроші більше не повернулися. Тобто на рівному місці, через небажання однієї людини ускладнювати собі життя і відсутність у штаті мерії професійних юристів, місто втратило таку велику суму.
Про зайві затримки з виплатами працівникам заводу, які й так місяцями не отримували зарплату і були змушені ще довше чекати допомоги, не варто й нагадувати.
Саме ці кошти або їхню частину можна було спрямувати, наприклад, на допомогу військовим, щоб про нашу громаду не говорили, що вона найменше допомагає армії.
Не зайвими 25 млн були б і в медичній сфері міста – їх можна було б витратити на модернізацію лікарні, закупівлю нового обладнання, медикаментів і поліпшення умов роботи для лікарів, що, своєю чергою, підвищило б якість медичних послуг.
Також мільйони гривень стали б у пригоді для підтримки шкіл і дитячих садочків: на оновлення навчальних матеріалів, ремонт будівель і створення більш сучасних умов для дітей. Не варто забувати про розвиток соціальної інфраструктури – за ці кошти можна було б обладнати не один спортивний майданчик для дітей і дорослих.
Перераховувати сфери життя міста, в яких 25 млн гривень були б у воєнний час не зайвими, можна дуже довго. Але, на жаль, марно, оскільки гроші вже втрачено і наслідки таких помилок ще довго позначатимуться на житті людей.
Дуже шкода, що влада забуває про значущість своїх рішень для громади і, перш ніж піти на ті чи інші дії, не оцінює ризики і не прораховує їхні довгострокові наслідки для жителів. Адже 25 млн гривень, вкладені в дороги, освіту, медицину та інші сфери, могли значно поліпшити життя тисяч людей.
Відповідальність за втрату цих коштів повністю лежить на мері. Це яскравий показник його неспроможності ухвалювати виважені рішення, керувати командою та захищати інтереси громади, що тільки шкодить місту. І розплачуватися за такі помилки буде не сам НОВАЦЬКИЙ, а всі мешканці громади.
