ПЕРЕДУМОВИ
Хвиля обговорення можливого перейменування Южного скоро відзначить ювілей: громадські дискусії на цю тему з різним ступенем офіційності почалися після Революції Гідності, коли українські населені пункти стали масово звільнятися від назв, пов’язаних з росією. Южне фактично не підпадає під дію закону про декомунізацію, проте його назва є російськомовною. Офіційна южненська влада із темою не заграє — надто високий ризик втратити прихильність електорату на виборах. Проте цю “карту” протягом останніх 10 років періодично розігрують в Южному сили проросійського толку. Діють, як правило, через громадські організації та наративи, які б’ють у саме серце мешканців: “ми/наші батьки, а не вони будували це містечко”. Таке формулювання відкриває одразу кілька напрямків: можна об’єднуватися довкола захисту усього “споконвічно южненського”, сварити абстрактний Київ, жалітися на тотальну і безжальну українізацію та набивати собі прихильників на темі, яка або не обговорюється в серйоз, або завідомо вирішена.
22 червня цього року Національна комісія зі стандартів державної мови, опублікувала рекомендації щодо змін назв міст та сіл, що не відповідають стандартам української мови. Южне потрапило до переліку населених пунктів, які в обов’язковому порядку мають запропонувати нові назви. Усього в Одеській області їх 14.
Ще за місяць, 27 липня 2023 року, набрав чинності Закон “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. Так Южне потрапило до переліку понад 1 400 українських населених пунктів, які мають змінити назву.
Теоретично южненці можуть проігнорувати рекомендацію Нацкомісії та навіть вимогу закону. Тільки-от тоді нову назву спустять “зверху”, з Кабміну. Важливо, що просто провести голосування недостатньо, закон передбачає обґрунтування обраної назви. Остаточно змінити її місто Южне має до кінця січня 2024 року.
РОБОЧА ГРУПА З ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ
В Южненській міській раді створили робочу групу, яка займатиметься питанням перейменування міста. 6 липня, відбулась перша її нарада. До групи увійшли близько двадцяти фахівців: члени виконкому, філологи, представники підприємств, краєзнавці. Долучитися могли і усі депутати. Та, на жаль, останні не проявили активності. Виняток склала секретарка ради Оксана ВОРОТНІКОВА. Також на засіданнях були помічені депутати ГОРИВЕНКО та ЯБЛУНІВСЬКИЙ. Ніхто з обранців не приділив увагу цьому питанню і поза межами зали, у соціальних мережах.
Очолює робочу групу міський голова Володимир НОВАЦЬКИЙ. Як і більшість його колег-політиків, мер міста засідання відвідує рідко, а головує на них його заступниця — начальниця управління освіти Олена БАРАНЕЦЬКА. Без ґрунтовної комунікації з населенням це створює хибне враження, що керівник міста поза процесом перейменування.
Про перебіг процесів перейменування мешканці дізнаються зі ЗМІ.
ПЕРШІ ТОКСИЧНІ ДЗВІНОЧКИ
Одним з перших облич перейменування в Южному стала начальниця відділу зовнішньоекономічної діяльності, інвестицій та туризму Олена КАМАЛОВА-КУТИНЕЦЬ. Саме їй в адмінбудівлі доручили вивчення інформації та історії місцевості ще кілька років тому, коли питання перейменування вперше постало серйозно. Разом з тим Олена КАМАЛОВА-КУТИНЕЦЬ стала однією з перших, хто отримав хвилю хейту на свою адресу. Крім цього, зараз вона так само активно виступає у соціальних мережах за перейменування міста, а також поширює вподобану назву на особистій сторінці, за що продовжує отримувати гнівні коментарі у свій бік.
“Я очікувала такої реакції, бо вже не перший рік працюю з людьми і цілком розумію, як вони реагують на щось нове, незвичне. Це стосується не лише перейменування, а і якихось нових проєктів, наприклад, якихось речей, яких не було раніше — це все зустрічається багнетами. Але загалом, розуміючи психологію людини, за однією з освіт я — практичний психолог, і розуміючи, чому люди себе так поводять, мені не боляче, тому що я до цього готова. Боляче тоді, коли твої колеги просто “виштовхують” твою назву, хоча вона обґрунтована, ми намагаємось переконувати фактами і до інших назв ми ставимось толерантно і з повагою”, — розповіла Олена КАМАЛОВА-КУТИНЕЦЬ.
Назва, про яку говорить посадовиця — Порт-Аненталь. Цікаво, що попри те, що Аненталь має історичне обґрунтування та довгі місяці цей варіант розглядався, як такий, що цілком ймовірно потрапить у “шорт лист”, його ледве протягнули на фінальному глосуванні члени комісії, до якої КАМАЛОВА-КУТИНЕЦЬ не входить.
АБ’ЮЗИВНІ СТОСУНКИ ДВОХ ТАБОРІВ
Полем бою на війні перейменування серед мешканців стали соціальні мережі. Там южненці розділилися на два “табори”: тих, хто “за” і тих, хто “ПРОТИ” (ОБОВ’ЯЗКОВО КАПСЛОКОМ) перейменування. Особливо ситуація загострилась після того, як 17 серпня комісія затвердила, що варіанту “Південний”, найпопулярнішого серед надісланих заявок та більш близького за сенсом для противників перейменування, у голосуванні не буде. Ключовим аргументом назвали те, що назва не має бути прикметником.
Таку разом із Оленою КАМАЛОВОЮ хвилею хейту накрило і членів робочої групи. У місцевих пабліках їх часто називають ініціаторами перейменування, а не виконавцями, ким вони є насправді. Один з таких постів зібрав гнівні коментарі із переходом на особистості посадовців. Дочка представниці робочої групи вступилась за матір на особистій сторінці у соціальній мережі Instagram. У відповідь 20-річна дівчина отримала хейтерський допис у цьому ж пабліку вже у свій бік. А далі у приватні повідомлення їй почали надходити образливі повідомлення, а у деяких з них містились прямі погрози:
Окрім посадовців та їхніх родин коментарі з образами почали отримувати і активісти, які також висловили власну позицію щодо перейменування, а також поширили дописи на особисті сторінки із вподобаними варіантами назв. Однією з таких стала педагогиня Ліцею імені Чорновола Ольга ГЕРАСІНА. У коментарях на її особистій сторінці розпочались справжні баталії між двома сторонами.
“Людям болить, їм не подобається, що буде перейменування, вони не знають яким чином на це можна вплинути і тому, вони опускаються до того рівня, що починають виплескувати всі свої негативні емоції на незнайомих людей і таким чином вони думають, що на це вплинуть і змінять чиюсь думку. Це просто безвихідь і тому люди так вчиняють. Просто аби щось змінити, треба діяти. У коментарях ти нічого не зміниш, для цього є певні нормативні дії: писати петиції, звернення, будь-що. Звісно, я розумію, що це не допоможе, бо рішення прийняте, але все ж таки, таким чином ти можеш якось задіяти свій негатив”, — поділилась Ольга ГЕРАСІНА.
Після декількох днів активних обговорень педагогиня виклала допис на особистій сторінці у Facebook, зробивши акцент на культуру спілкування між людьми.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ЮЖНЕНЦІВ: ДУМКА ЕКСПЕРТКИ
За розʼясненням щодо поведінки та агресії людей до теми перейменування ми звернулись до фахівчині з ментального здоровʼя Юлії МІЩИХИ. Вона вивчила деякі дописи та розповіла про низьку культуру мовлення мешканців Южного, які вдаються до гнівних та грубих коментарів в адресу інших людей. Вона додала, що аби у таких ситуаціях мати змогу ефективно донести свою думку, варто гідно та спокійно висловлюватись, апелюючи аргументами, а не образами.
Те, що після півтора року з початку повномасштабного вторгнення люди продовжують гостро та агресивно реагувати на проти імперські заходи — не дивно, впевнена експертка.
“Існує таке поняття як “гомеостаз”, коли наш організм прагне залишити усі показники у певній рівновазі, так само є такі прояви у суспільстві. Є війна, але є люди, які звикли, щоб все було по-старому, які звикли тримати певний комфорт. Але комфорт і розвиток — це речі, які, все ж таки, суперечать одна одній. Щоб ми розвивалися, ми маємо відходити від застарілих принципів, іти і рухатись до нового. Якщо більшість мешканців звикли жити під дією русифікації, коли ця русифікація відповідала їхнім цінностям і їхньому баченню світу, то певна частина з них продовжуватиме жити з такою позицію”, — розповіла Юлія МІЩИХА.
Також фахівчиня зазначила, що на ставлення до таких змін, як перейменування зі зросійщеної назви на українську або історичну, також впливає і вік. Старші люди, зазвичай, менш гнучкі до змін.
“Чим довше людина жила в системі, наприклад, Радянського Союзу, чим більше людина жила в системі російського світогляду, а російський світогляд йде від мови, йде від культури, від книг, від комуністів, фільмів, серіалів, які ми дивимося. А у фільмах і серіалах показують стосунки між людьми. Зверніть увагу, на скільки там брутальна комунікація, нецензурна лексика. Тому те, що ми споживали, дивлячись фільми на кшталт “Солдати”, “Кадетство”, “Няня Віка” і так далі. Люди відтворюють у житті ту комунікацію, яку бачили у цих фільмах та серіалах”, — зазначила фахівчиня.
Тож контент, який споживають користувачі, також відіграє важливу роль у комунікації між людьми.
ДОСВІД СУСІДІВ
Южне, звісно, не єдине місто в Україні, якому доводиться проходити через перехід до нової назви. Одним з таких населених пунктів нещодавно стало місто зі схожою філологічною складовою — Южноукраїнськ. 25 вересня там завершилось голосування місцевих мешканців.
У Южноукраїнську, як і в Южному, питання щодо перейменування стоїть ще з 2021-2022 років. На відміну від нашого міста, історія території сучасного Южноукраїнську більш однозначна та вивчена. За 1 кілометр на південь від сучасного міста розташовувався “Гард” — рибний завод, збудований запорізькими козаками у 16 столітті. Від цього утворилися назви урочища і слободи. Та мешканці міста не підтримали історичні назви Гард або Бугогард. Натомість обрали переклад існуючої назви “Південноукраїнськ”.
“Після підрахування анкет переважну кількість голосів набрала назва Південноукраїнськ, а саме – 3 071 голос, за назву Гард проголосувало – 672 мешканці міста, за Бугогард – 56. Були і зіпсовані бюлетені, їх кількість склала – 27”, — зазначено на сайті Южноукраїнської міськради.
Чи затвердять в результаті переклад у Верховній Раді невідомо.
Ще одні наші сусіди, які пройшли процес перейменування міста — мешканці Чорноморська. Іллічівськ змінив назву у 2016 році у ході декомунізації. Ми поспілкувались із Тимофієм ЛЬВУТІНИМ, депутатом Чорноморської міськради, на момент 2016 року він працював журналістом на одному з місцевих телеканалів. Він розповів, що 7 років тому багато мешканців тодішнього Іллічівська воліли залишитись зі старою назвою.
“Наші мешканці, як і южненці, були доволі активними у питанні декомунізації. Також доходило до суперечок, до таких явних дебатів. Схожа історія була минулого року, коли ми змінювали назви вулиць в ході дерусифікації. Це були назви на честь російських поетів і письменників: Пушкін, Лермонтов і так далі. Не дивлячись на те, що вже йде повномасштабне вторгнення, що регіон обстрілюють ракетами, Чорноморську теж дісталось, суспільство все одно розділилось. Частина людей казали про те, що в нас є і свої чудові українські назви, тобто підтримувати перейменування, а інша частина казала, навіщо це робити під час війни, у цьому немає сенсу і що вам зробили Гагарін, Пушкін і Лермонтов”, — розповів Тимофій ЛЬВУТІН.
Та також він зауважив, що хоч минуло сім років, доросле покоління продовжує називати Чорноморськ старою назвою. Але натомість люди віком до 45-50 років, називають місто правильно, у тому числі в особистих бесідах.
ГОЛОСУВАННЯ
Голосування за нову назву Южного мало початися минулого тижня, натомість його перенесли, попередньо на середину жовтня. У список, серед якого можуть обрати южненці увійшло 12 варіантів, обґрунтованих за оцінкою робочої групи:
Аджалик
Аксинськ
Аненталь
Порт-Аненталь
Оріяна
ПортОріяна
Доброморськ
Мореслав
Портовськ
Причорноморськ
Сонячноморськ
Тилігул
