З депутатом Южненської міської ради Максимом КУШНІРОМ ми обговорили підсумки минулої сесії. Говорили про Молодіжну раду, план просторового розвитку та шанс залишитись Южним.
- Питання, що викликало певні обговорення, стало створення Молодіжної ради у Южному. Ви, як і деякі ваші колеги, не підтримали цей проект-рішення, чому?
Це було суто політичне питання міського голови. В чому воно полягає: сьогодні у Южному вже створено Молодіжну раду з повністю сформованим складом. Але, наскільки я розумію, вона йому не підпорядковується. Всі проєкти, які подавала Молодіжна рада, не розглядались міським головою. Відкидались усі пропозиції, усі плани. Сьогодні цей склад хочуть замінити на людей, які будуть робити те, що скаже мер. Якщо це про політику, а не про кінцевий результат, який справді буде корисний молоді, то я це не підтримую.
- Також є питання приміщення під публічну бібліотеку у будівлі Будинку творчості. Його ви не підтримали. Можете прокоментувати причину?
Там більше 10 років працює наш комунальний заклад, дитячий танцювальний колектив. У залі 10х10 квадратних метрів займається більше 340 дітей. І вони дуже давно чекали на приміщення, яке планували передати під бібліотеку. Але у нашої бібліотеки є власне приміщення, де все сформовано, повністю робоче. Тобто знову ж таки, тут про політику. Це приміщення хотіли виділити під Молодіжну раду. Але там же діючий комунальний заклад, який потребує це приміщення вже 10 років. Вони дуже чекали на те, що «Укртелеком» звідти зʼїде. І це сталося.
- Цікавою є тема розробки плану просторового розвитку громади. Серед ваших колег-депутатів виникла дискусія через цей пункт.
Вважаю, що це треба правильно оформити документально. Хай дадуть проєкт-рішення, і ми будемо це розглядати. Просто виключити строку з бюджету ми не маємо права. Щодо питання просторового плану, то ми його прийняли ще у 2021 році. На той момент ми були єдиною громадою Одеської області, у якій ініціювали цей проєкт. Це було зроблено міським головою, на прохання, на той момент, керівника Одеської обладміністрації пана Сергія ГРИНЕВЕЦЬКОГО. Це був єдиний пілотний проєкт по Одеському регіону. Ми погодились на це з єдиною ціллю – закрити раніше за всіх питання генплану громади. Бо коли ми обʼєднались у громаду, у нас не було плану Сичавки та Кошар. Потім його знайшли, але згодом відмінили, бо він був створений з порушеннями. Там не відображені земельні ділянки на Кошарських дачах, на березі моря. І щоб мати можливість розпоряджатись цією землею, ми запустили процес створення плану просторового розвитку громади. На той момент нас заповнював про необхідність його проєкту саме мер. І він кожному депутату пояснював, наскільки це важливо, проєкт-рішення готувався профільним управлінням. А сьогодні, з його слів, цей проєкт завищено у ціні вдвічі. То нехай сьогодні проводять службове розслідування, хай притягнуть винних до відповідальності. Якщо сьогодні, при доларі близько 40 проєкт завищено у два рази, то у 2021 році, при доларі 27, виходить, його завищено у три рази? Але їм це не вигідно. І вони сьогодні намагаються маніпулювати.
За словами головного архітектора Южненської громади, наразі відмінити цей пункт у бюджеті неможливо, адже вже укладено договір.
Так. Ми – або правова держава Україна, яка підпорядковується законам України, або ми громада імені Новацького, який трактує закони саме так, як йому потрібно. Давайте згадаємо позаминулу сесію, коли я казав, що Закон нам забороняє давати гроші на ДБР. ДБР – правоохоронний орган. Згідно Закону про ДБР, фінансувати його може лише держава або іноземні організації. Чому це взагалі прописано в Законі. Бо якщо орган місцевого самоврядування має право фінансувати правоохоронний орган – це вже пряма корупція. Давайте уявимо, що місцева поліція фінансується з бюджету громади. Виходить, хто керує місцевою поліцією? Громада. Той, хто фінансує. Так само із будь яким правоохоронним органом. Але тоді вони «протягнули» це, і рада проголосувала. Цього разу той самий приклад. Згідно законодавства ми виділили гроші, проведено процедуру публічної закупівлі, укладено договір. І ми сьогодні не маємо права знімати ці кошти з бюджету. Тому що, умовно, фірма, яка уклала договір, звертається до суду, і вся рада залишається винною. Хай по процедурі відмінять тендер, розривають договір про закупівлю, вносять зміни до бюджету і до програми, щодо зміни цих грошей. Взагалі, я не проти, щоб цей просторовий план коштував не 15, а 5 мільйонів гривень. Чому ні. Але я завжди кажу, чому ми завжди усе прощаємо цим посадовцям? Вони це ініціювали, вони це подали, «продавили» і зараз виявляється, що там сума завищена вдвічі.
- Після сесії депутати вперше обговорили питання перейменування міста. Усі ви є членами робочої групи, та більшість не відвідали жодне засідання. Чому так довго більшість обранців дистанціювалась від питання?
⁃ Якщо відверто, то в мене були інші пріоритети. У мене працює громадська організація, і ми як волонтери зосереджені на тому, щоб привезти продукти у нашу громаду. Чесно, чи буде Южне «Південним» або «Аненталем», не так вже й важливо. Головне – допомогати людям. На мою думку, я, як депутат, не зобовʼязаний відвідувати такі засідання. Всім процесом, від початку до останніх рішень має займатись виконавча гілка влади. Вони за це отримують заробітні плати. А депутат міської ради – це безоплатне громадське навантаження. У посадовців же є робочий день. Вони мають це робити, а адже результат своєї роботи вони подають на затвердження депутатському корпусу, де ми вже це регулюємо з політичної точки зору, соціальної точки зору. Де ми виконуємо представницькі інтереси наших виборців. І коли більша частина міста проти перейменування, я не можу собі дозволити виступити на сесії і сказати «давайте це робити». Бо як офіційний представник своїх виборців в раді, я маю сказати міському голові, що виборці проти. І якщо вони проти, то мій обовʼязок – це довести, що цього робити не потрібно.
- Ви як юрист знайшли ймовірність, що Южне не підпадає під дію Закону і не має бути у переліку населених пунктів, що мають змінити назву. Чому так вирішили?
На мою думку, просто прочитавши законодавство, а саме статті першу та другу цього Закону, наша Южненська громада та місто Южне не підпадають під його дію. Найоптимальніше рішення після того, як ми отримали ці рекомендації від Нацкомісії, це звернутись до Нацкомісії і написати: «Шановні колеги, ми уважно вивчили вашу пропозицію, а також ми уважно вивчили Закон, на підставі якого ви дієте. На нашу думку — і обґрунтувати чому саме — місто Южне не підпадає під сферу дії Закону. Тому просимо вас вилучити нас з переліку.
- Ви не вважаєте, що слово «Южне» – російськомовне, і саме тому ми маємо змінити назву?
Я не погоджуюсь, що «Южне» – російськомовна назва. Бо власні назви не перекладаються, а це – власна назва. Зараз не на часі змінювати назву міста. Коли змінюється назва міста, то органи, які виконують представницькі повноваження від державних органів влади до будь-яких приватних підприємств, в тому числі ОСББ, мають змінювати усі своїх реєстраційні документи, бо вже не буде міста Южне, буде місто Аненталь або Південне. Моя логіка максимально проста: в країні війна. Дуже багато людей залишились без роботи. Ми постійно є свідками повітряних атак. Тобто соціальна атмосфера у громаді абсолютно не налаштовує на вирішення питань щодо перейменування міста. Якщо б ми дійсно називались Ленінка, Жуковка або іншою назвою, що безпосередньо підпадає під дію Закону, то – так, добре. Є такий вираз «На все свій час». Якщо дійсно треба змінювати назву міста, бо там є російське слово, то давайте це робити. Коли на це буде свій час. Тобто створити адекватну комісію, з залученням спеціалістів, істориків, лінгвістів. На це ми витратимо час, гроші, але коли це буде відповідати тим реаліям, у яких знаходяться люди.