Ми продовжуємо цикл матеріалів про мешканців громади, які попри війну не закрили свої справи, продовжують працювати та підтримувати економіку міста. Героїня цього матеріалу — Наталія Дьоміна, власниця салону краси Fusion Style, що знаходиться на вулиці Новобілярській, 28/5.
Салон відкрився ще в далекому 2002 році. За цей час заклад пережив економічні зміни, кризи та повномасштабну війну, але головний принцип залишився незмінним — працювати далі. Наталія розповідає, що шлях у професію почався ще у 90-х роках, коли державна освіта стала платною.
«Я навчалася на біохімічному факультеті. Раніше це було безкоштовно, а потім сказали, що за навчання потрібно платити. У мене вже було двоє маленьких дітей, тому треба було шукати можливість заробляти», — згадує Наталія.
Жінка шукала роботу з вільним графіком, яку можна було поєднувати з навчанням і родиною.
«Я завжди відчувала, що можу когось підстригти чи зробити зачіску. Тому вирішила стати перукаркою. Дуже швидко вивчилася і майже одразу до мене пішли люди», — каже підприємниця.
Згодом разом із чоловіком вони відкрили першу невелику перукарню, яка з часом виросла у салон краси. Та вже з початком війни, у перші місяці, бізнес зіткнувся з новими викликами — відсутністю стабільного світла та води, які довелося оперативно вирішувати. Спочатку, під час відключень заклад працював на генераторах, але їх потужності не вистачало на весь персонал, працювала обмежена кількість майстрів. А також була проблема з підігрівом води та її подачі у кран. Втім, команда оперативно перебудувала систему роботи салону.
«Ми встановили у салоні батареї, чоловік розрахував потужність. Потім встановили систему автономної подачі води з підігрівом, а згодом будуть і сонячні панелі на даху», — додає Наталія.
Після початку повномасштабного вторгнення, підприємниця думала про сім’ю, а не про бізнес. Бо чоловік — офіцер, діти дорослі. Сама жінка готова була за першим викликом піти працювати у госпіталь як медпрацівник. Через це перші місяці війни вона майже не займалася роботою салону.
«Я близько шести місяців сюди не приїжджала. У той час мої адміністратори самі підтримували роботу і фактично запустили все без мене», — згадує жінка.
За словами власниці, сьогодні найбільша проблема у сфері краси — не нестача клієнтів, а робочі кадри. Дуже важко знайти майстрів, які б хотіли працювати в салоні, бо багато хто працює вдома. Попри це, закривати справу вона не планує.
«Якщо людина дивиться в бік закриття — вона закриється. Якщо дивиться в бік роботи — вона буде працювати», — запевняє Наталія.
️На її думку, багато залежить від внутрішнього вибору людини, і саме тому Наталія переконана, що працівників не потрібно контролювати. треба лише створити їм комфортні умови для роботи. Наталія зізнається, що такий підхід до справи сформувався ще в дитинстві.
«Батько подарував мені книгу зі східними мудростями. В одній із них йшлося про чоловіка, який шукав скарб і запитав мудреця, де копати. Той відповів: копати можна будь-де, але головне — коли копаєш, не можна думати лише про гроші», — розповідає власниця салону.
Вона впевнена, що якщо робити свою справу професійно, чесно і з користю для людей, усе інше приходить з часом.
