Наприкінці першого півріччя ФОКУС поспілкувався з депутатом Южненської міської ради, членом комісії з питань бюджету, економіки, інвестицій та підприємництва Максимом КУШНІРОМ про те на що витрачаються гроші громади.

— Ми з вами спілкуємось на початку липня, вже минуло пів року 2023. Як ви оцінюєте розподіл бюджету за цей час?
Я вважаю, що бюджет можна було розподілити більш ефективно і своєчасно. Коли почалось повномасштабне вторгнення, депутатський корпус негласно прийняв рішення, що ми не займаємося політичними питаннями, а просто працюємо в умовах війни. На жаль, це діяло тільки перші пів року [ред.: від 24 лютого 2022], а потім почались, не завжди помітні мешканцям, політичні кроки з боку представників виконавчого комітету. Сьогодні діяльність місцевого самоуправління більше перетворюється на політику, бо запити, які приходять від виконавчих органів ради дуже дивують. Дивує сесія, коли ми виділяємо 20 мільйонів гривень на асфальт і не виділяємо 3,5 мільйони для військових. Зараз, на наступну сесію [ред.: наступна сесія Южненської міськради відбудеться 13 липня] нам знову подають прохання виділити 29 мільйонів на асфальт. Але, в порівнянні з минулим роком, не зважаючи на ремонт доріг, ми зайнялись більш ефективними питаннями, наприклад ремонт протирадіаційних укриттів. До цього на ПРУ виділялись дуже незначні суми, якщо не помиляюсь, це близько 5 мільйонів на всі укриття, які стоять на балансі Фонду комунального майна. 

— Пʼять мільйонів, що були закладено на ПРУ були реалізовані?
Коли ми закривали бюджет [ред.: 2022 року], вони точно були витрачені. А от як вони реалізовані — це інше питання. Депутатський корпус не займається цим. Програми виконують профільні управління. Але в результаті ми сьогодні маємо 4 непридатні сховища. Два з яких просто в катастрофічному стані. Це все безпека людей.

— Чи не цікавились ви на які саме роботи та в яких ПРУ були витрачені кошти?
Поки не цікавився. Зрозумійте, як депутат, я можу поцікавитись, але не можу вплинути на використання коштів. Так, ми маємо можливість зробити депутатське звернення, депутатський запит, проголосувати на сесії, але реалізацією бюджетної програми займаються виключно виконавчі органи ради. Тому у більшості випадків, коли я пишу звернення на імʼя міського голови, вони залишаються без розгляду або я просто отримую відписки. 

— Які звернення ви писали за останні пів року?
За останні пів року я писав два звернення щодо надання інформації про заробітні плати посадовців. Я цієї інформації не отримав. Відповідь мені надав заступник міського голови Леонід НЕЙКОВ, який інтерпретував моє звернення у вигідному йому ракурсі. Я запитував інформацію щодо фактично нарахованих коштів, а отримав відповідь про порядок нарахування заробітної плати. Тобто вони мені розʼяснили як нараховується заробітна плата. Хоча у зверненні було чітко наголошено на суми. Я буду знову подавати запит, бо вважаю, що ця інформація має бути прозорою. Особливо в період, коли не працює система декларування. Мені самому цікаво, бо я секретар бюджетної комісії і я не знаю, скільки отримує міський голова, заступники та начальники управлінь. Але, перш за все, це мають знати мешканці.

— Повертаючись до виділення коштів з міського бюджету. Під час минулого засідання сесії ви критикували деякі напрямки. Поясніть свою позицію.
Ми виділяли достатньо багато коштів, зважаючи на те, що бюджет розвитку у пʼять разів менший за той, що планувався на 2022 рік. Бо доходи у бюджет значно зменшились, в нас не так багато проєктів реалізовані. Протягом цього року було реалізовано поточний ремонт даху в АШГ. Це на часі, адже дах у критичному стані, але рада виділяла на це гроші ще у 2021 році. Тобто це про вміння реалізовувати погоджені радою кошти. Нещодавно були виділені гроші на дорогу від Якоря до світлофора, який, до речі, не працює. На світлофор ми гроші ще не виділяли. Хоча в УЖКГ вже говорять про те, що це буде необхідно зробити. Тут теж цікаво: як нам повідомили працівники профільних управлінь, є висновок ще з 2019 року від служби, яка ремонтує світлофори, про те, що він не в робочому стані. Я думаю, з 2019 року всі мешканці громади помічають, що якщо працює один світлофор, центральний, наприклад, то другий — ні. І навпаки. Тобто цій проблемі вже не один рік.

Також нас просили інтегрувати нову електронну систему для голосування депутатського корпусу. У висновку, ця електронна система коштує понад три мільйони. Це не нормально, не на часі. Ми не знали, скільки вона коштує. Нам сказали, що зроблять проєкт, презентацію. На початку була інша сума — близько двох мільйонів. У будь-якому випадку це не на часі, бо ми спокійно можемо голосувати руками. Ще з того, що дійсно недоречно — це масові ремонти дорожнього покриття. Наприклад, дорога біля Укрпошти — 8,4 мільйона, тротуарна плитка по вулиці Миру (від кафе “Малина” до кінця проспекту Миру) — 2,2 мільйона, дитячий майданчик у Приморському парку — 1,5 мільйона, дитячий майданчик по вулиці Десанту 12 — 1,7 мільйона, і ремонт дороги від Якоря до світлофора — 14,2 мільйона. Я вважаю, це все не на часі. 

— Ми поговорили про недоречні, на ваш погляд, бюджетні запити, а як саме депутатська комісія, в якій ви працюєте, перешкоджає цьому?
Коли на комісію нам приносять питання, ми можемо їх відкинути. Наприклад, я відкинув рентген-апарат за 8 мільйонів, коли з такою ініціативою прийшли вперше. Бо ще у 21 році ми з секретаркою ради Оксаною ВОРОТНІКОВОЮ пропонували через Одеську раду привезти до Южного рентген безкоштовно. Тоді це була обласна програма. Але наша пропозиція була двічі відхилена. Виходить, що безкоштовний не потрібен, а за 8 мільйонів потрібен. Тим більше я знаю, що такий рентген-апарат, який потрібен нашій лікарні коштує близько 6 мільйонів. Потім нам ще намагалися довести, що такого не було. Але усі листування і докази у нас залишились. Також минулого року ми відкинули  проєкт про генератори на 10 кіловатів за 250 тисяч гривень, але навіть на той час вони стільки не коштували. 

— Які, на ваш погляд, напрямки мають бути профінансовані з бюджету під час війни?
Я думаю, зараз треба більше займатися питаннями, які повʼязані з війною. В громаді повністю відсутні бомбосховища. Те, що ми вважаємо ПРУ бомбосховищем  омана. Слава Богу, по нашій громаді не було жодного “прильоту”, але якби він був і люди б знаходились у ПРУ, це було б критично для цих людей. ПРУ не відповідає жодній вимозі, як бомбосховище. ПРУ — це протирадіаційне укриття, воно будувалося на випадок аварії на Одеському припортовому заводі. Воно не може бути бомбосховищем, єдиний критерій, якому ПРУ відповідає — це різні виходи. Треба займатись будівництвом саме бомбосховищ, треба налаштовувати безперервну роботу громади під час критичного стану, в умовах відключення світла. В першу чергу ми повинні думати про життєзабезпечення громади: водопостачання, теплопостачання, альтернативні види енергії, питання щодо мобільного звʼязку або інтернету. Цієї зими ми всі побачили, що якщо вимкнути світло, вся громада лишається без звʼязку зовсім. З Оксаною ВОРОТНІКОВОЮ ми самі закрили це питання. Ми вийшли на операторів мобільного зв’язку та одного оператора ми заживили на генераторі міської ради. 

Також бомбосховища мають бути із системою оповіщення. На даний час у нашій громаді відсутня нормальна система оповіщення. Ще в травні 2022 року я запропонував раді проєкт системи оповіщення, який реалізовано в сусідній громаді, він коштує доступно для нас — 3 мільйони гривень. Це проєкт повністю автономної системи оповіщення, вона не повʼязана з системою електропостачання, її не треба вмикати руками, вона повністю автоматизована, якщо по державі дають тривогу, то вона автоматично вмикається.

Також ми маємо розв’язати проблему з резервуарами води. Якщо нам зараз відключать водопостачання, то резервуари в аварійному стані. Коли наша команда їздила в офіс ООН, ми просили допомоги в реконструкції цих резервуарів. На мій погляд, треба зняти гроші з асфальту і відремонтувати резервуари. Щоб вони усі нормально працювали. Це ж базові потреби.

Я вважаю, що зараз треба зосередити зусилля на фінансовій допомозі захисникам. Понад 1 000 осіб з нашої громади служать у 28-й бригаді з перших днів війни. І жодного разу ця бригада не отримала від Южного допомоги.

— Це питання ви озвучували під час минулої сесії. Чи були якісь зрушення?
Ні, жодного. Ми завершили на тому, що після сесії я зайшов до міського голови й передав контакти керівника фінансового відділу 28-ї бригади. Після цього Володимир Новацький сказав, що мене запросять, якщо будуть проблеми в комунікації із керівництвом бригади. Запрошення не було, я так розумію, що і проблем не було. Може ми побачимо на цій сесії виділення коштів. Але у порядку денному, який мені надіслали такого питання нема. 

— Як і скільки разів ви порушували це питання?
Це питання я підіймав тричі. Двічі передавав листи, перший був підписаний загиблим полковником ГУЛЯЄВИМ. А загинув він у липні минулого року. Втретє я говорив про це вже без листа, бо їх було просто проігноровано. Відмова підтримувати цю бригаду може бути розцінена як сприяння ворогу. Бо військові можуть недоотримати якесь озброєння і навіть присісти на якомусь напрямку. 

— Як коментує це ваша колега, військовослужбовця, депутатка Южненської міськради Марина ПЕЛИПЕНКО?
Вибачте, цензурно це неможливо прокоментувати. Для неї було шоком вже те, що Володимир НОВАЦЬКИЙ позбавив її права брати участь у сесіях, у той час, коли вона на фронті. Це дії, які пояснити неможливо.

Пояснення міського голови, що ми даємо гроші лише тим бригадам, які сплачують податок — це абсурд. Абсурд, бо це робота міської ради: приїхати, домовитись про частину податків і допомагати їм. Яка проблема була зробити це ще у 2022 році? Ніякої. Просто відсутність бажання щось робити. 

— Якщо вдасться досягнути успіху у виділенні допомоги для 28-ї бригади, чи будете ви сприяти підтримці й інших бригад, де служать мешканці громади?
Наші військові з усіх бригад мають відчувати, що ми їм допомагаємо та не забуваємо. Так, у 28-й бригаді наших мешканців найбільше. Але ми повинні допомагати й іншим та, звісно, дбати про сім’ї загиблих воїнів. Наприклад, коли почали приходити перші звістки про загиблих, рада ініціювала фінансову допомогу із похованнями. Було створено проєкт, внесено зміну у чинну програму і ми виділили на це кошти. 

Бесіду вела: Даша Костенюк